Розділ «25»

Замах (Щось краще за смерть) [Всесвіт]

Спершу вони категорично були проти, щоб він їхав разом з ними, адже передбачалося, що вони самі привезуть Гедвіг, але Леонід не піддавався і продовжував наполягати на своєму: він уже попередив її по телефону, що приїде! Тож Гедвіг просто їх не зрозуміє, якщо його не буде. Найкоротша дорога від району Карлсгорст, де розмістилися радянські установи, в тому числі і КДБ, до Альбрехтсгофа пролягала через західний сектор, але вони обрали неблизький обхідний шлях. До того ж, виїхали двома машинами, посадивши Леоніда на заднє сидіння двохдверної «шкоди», щоб він часом не надумав вискочити на ходу. Якби могли, то, напевне, надягнули б ще й наручники. Було ясно, що вони не виключають можливості того, що Гедвіг устигла попередити американців чи німців і що ті намагатимуться захопити його. Виявилося, що Лисий Карл добре знає вулицю Альбрехтсгоф, проте з обачності вони об'їхали ще цілий квартал. Друга машина зупинилася за рогом, коли вже під'їжджали до будинку Веберів. Леонід побачив, як на мить у вікні з'явилася Гедвіг, щоб подивитися, хто приїхав. Ще не встиг Юрій як слід висісти з машини, як Леонід бігма кинувся до дверей і незграбно обійняв Гедвіг. Якусь хвилину він мовчки розглядав її з голови до п'ят і щось зважував. За ті страшні дні вона змарніла, обличчя поблідло, а очі почервоніли від сліз, проте йому видалося, що стала вона від того привабливішою. Леонід притулив її до себе і почав гладити її волосся. Їм так багато було що сказати одне одному, а поговорити не було як. Якби нікого не було, то вони б так і стояли, але треба було привітати тестя, а Гедвіг подала руку Юрію. Леонід розповів, що ночує в Карлсгорсті і що Гедвіг може поїхати до нього. Вона зрозуміла його з півслова, нічого не сказала і пішла збирати свої речі. Тітка тим часом почала розповідати про смерть його дитини.

— Дитина була немов та зіронька — ясна і світла, і як зіронька згасла — запалення легенів. Рибонька наша ще в морзі і якщо її вчасно видадуть, то панахиду відправлять у суботу, а то, чого доброго, доведеться перенести похорон на наступний тиждень.

Леонід зауважив, що при цих словах Юрій і Лисий Карл переглянулися. Чого б це? — подумав він.

— Де ж Гедвіг поділася? Піду гляну, — сказав він, підводячись з дивана.

На мить видалося, що Юрій вскочить за ним, але, глянувши на занепокоєного Леоніда, враз передумав. Вона лежала на ліжку і плакала, поклавши голову на руки. Дитячого ліжечка вже не було, видно, вже його розібрали. Леонід став біля неї навколішки.

— Дівчинко моя, не плач! Ми знову разом.

Вона обвила його руками і почала цілувати.

— Який жах! — прошепотіла вона.

— Так.

— Не залишай мене більше. Чуєш, ніколи більше!

Леонід промовчав. Правду сказати не наважився: незабаром він її, напевне, змушений буде залишити надовго. Але зараз вони ще разом! І Леонід продовжував її голубити.

— Будь мужньою. Прошу тебе, для мене!

Слова ці вернули її до дійсності.

— Тебе затримали? — прошепотіла вона йому на вухо.

— Офіційно ні, — відказав він. — Усе залишилося по-старому.

Леонід підвівся, відчувши тепер, як щеміли його коліна, і допоміг устати Гедвіг.

— Приведи себе в порядок і поїдемо.

Вона почала протирати обличчя мокрим рушником.

— Я піду вже вниз, а то їм терпець увірветься.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Замах (Щось краще за смерть) [Всесвіт]» автора Рохір Ван Аарде на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „25“ на сторінці 1. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи