Жос насупив брови.
— Вона співає, — повторив Декамбре. — Виступає. У кабаре. У Лізбет дуже сильний голос.
— Але відколи, чорт забирай?
— Відколи вона приїхала сюди і я навчив її сольфеджіо. Щовечора у «Сант-Амбруаз» вона збирає повну залу. Якогось дня, Ле Ґерне, ви побачите її прізвище на афішах. Лізбет Ґластон. І де б ви не були, не забудьте її.
— Було б дивно, якби я її забув, Декамбре. А це кабаре, туди можна піти? Можна її послухати?
— Дамас буває там щовечора.
— Дамас? Дамас Віґ'є?
— А хто ж іще? Він хіба вам про це не казав?
— Ми щоранку разом п'ємо каву, але він і словом не прохопився.
— Це і зрозуміло, він же закоханий. А це не те, про що базікають.
— Дідько, Дамас! Але ж Дамасу тільки тридцять років.
— Лізбет також. Від того, що Лізбет товста, вона не перестає бути тридцятирічною.
Жос дозволив собі помізкувати про можливу пару Дамас — Лізбет.
— З того щось вийде? — запитав він. — Ви ж трохи знаєтеся на житті?
Декамбре скептично скривився.
— Чоловіча анатомія вже давно не вражає Лізбет.
— Дамас хороший.
— Цього надто мало.
— А що ж Лізбет чекає від чоловіків?
— Не так вже й багато.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мерщій тікай і довго не вертайся» автора Фред Варгас на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „11“ на сторінці 2. Приємного читання.