TextBook Балч швидким поглядом зміряв Зависляка, що скулився під муром, і, чемно припрошуючи приїжджого, пропускає його перед себе. Обоє йдуть до дороги. З-під муру вибігає Тотек і зникає, зсуваючи за собою лавини щебеню.
І тільки тепер юрба полегшено зітхнула, почулося неголосне:
— Збараніло зіллячко.
— Якби він сказав відчинити й заліз туди...
— Не додумався, дурний. Збори йому привиділися.
— А ви, пані, гарно граєте,— криво усміхаючись, однак якось не без похвали сказав Пащук.
Отакі вони, дивується Агнешка, ці люди. Можуть гризтися в своєму замкнутому кубельці, та при першій же загрозі ззовні перетворюються в мур непроникної, мовчазної змови. Ні, вона не здобула б їхньої прихильності, якби навіть викрила їхню кривду, якби навіть захищала їх.
— Неправда,— відказує Агнешка Пащукові.— Я не граю. Це ж були збори. Ваші збори.
— Де там! — відмахнувся Пащук.— Що ми можемо вдіяти? Чиясь інша голова відає цим, не наша.
— Бо ви самі так хочете. Все можна змінити.
І відразу в Агнещині слова вплітається повний запеклого, бурхливо-схвильованого розпачу вигук старшого Оконя:
— Треба змінити війта! Війт нам потрібний, а не економ!
Присутні захвилювалися; здається, в них пробудилася довго стримувана відвага.
— Міхале, чи ти, бува, не хворий! — застерігає брата Юзек Оконь.
— Він правильно сказав!
— Хай буде коваль!
— Семен Поліщук!
— Семен! Семен!
Макс, вклавши пальці в рот, оглушливо свище, а потім по-блазенському кривить обличчя:
— Я голосую за Зависляка!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вчителька, дочка Колумба» автора Мах Вільгельм на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „19. Виїзний медогляд“ на сторінці 10. Приємного читання.