Балч зморщився, очі холоднішають.
— Прошу більш офіційно!
— Гаразд, товаришу Балч. Ви вже чули, чого хочуть люди? Досить цього всього.
І рукою показує на відчинені за Балчем двері.
— Але ж і ви чули,— ніби розтлумачуючи, говорить Балч лагідно.— Я ж казав: продамо.
Балч підходить до неї, бере за руку нижче ліктя, якось приязно, по-змовнидькому.
— Ні! — повторює Агнешка.
— Чому ж це, якщо ваша ласка? — він ще міцніше стискає Агнещину руку.
— Цього не можна продати, товаришу Балч,— відповідає вона тихо і твердо,— а тільки знищити!
Увесь час тиснучи руку Агнешки, Балч промовляє з різким, нетерплячим докором:
— Не втручайтеся, не вчіть мене. Стільки разів уже казав це, і що ж? Нічого. Я зроблю так, як сам захочу. Хто мені заборонить?
— Побачите хто!
Балч підходить до неї впритул, обличчя в обличчя.
— Ти погрожуєш мені?
— Це залежить тільки від вас.
— Чорти тебе принесли. Завжди все псуєш.
— Я прошу востаннє.
— Я вже просив. І що ж? Говори, говори.
— Ти не просиш. Ти примушуєш.
— Називай це, як хочеш. Відповідай!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вчителька, дочка Колумба» автора Мах Вільгельм на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „19. Виїзний медогляд“ на сторінці 8. Приємного читання.