Розділ «В свою останню годину»

В свою останню годину [Всесвіт]

— Відвезіть цього хлопця до лікаря,— сказав поліцейський хлопцеві з цементом.

— Та йому нічого такого нема,— відказав той.

— Не подумайте, що ми такі вже твердошкурі,— сказав поліцейський.— Але ж ви самі, гадаю, розумієте...

— Авжеж,— погодився той.— Ми від'їдемо, як тільки повернеться Дьюї Делл. Вона пішла віднести згорток.

Так вони й стояли серед людського гурту, що, тримаючись ледь осторонь, затискав носи хусточками, поки повернулася дівчина з газетним згортком.

— Їдьмо,— сказав цементник,— ми й так багато часу згаяли.

І вони посідали на підводу й поїхали. А той сморід не відпускав мене й тоді, коли я пішов вечеряти. І коли наступного дня ми з нашим поліцейським зустрілись, я й кажу:

— Нанюхалися?

— Гадаю, вони вже у Джефферсоні,— сказав він.

— Або в тюрмі. Але, дякувати богові, це не наша тюрма.

— І то правда,— погодився він.


Дарл


— Ось тут буде зручно,— каже тато. Він зупиняє мулів, сидить і дивиться на той будинок,— Звідти можна води принести.

— Добре,— кажу я.— Доведеться тобі, Дьюї Делл, попросити у них відро.

— Бог свідок,— каже тато.— Не хотів би я бути залежним від когось, бог свідок.

— Якщо побачиш велику бляшанку, то захопи,— кажу я. Дьюї Делл злазить з підводи, згорток усе в неї в руках.— Так і не вдалося продати пироги у Моттсоні,— кажу я.

Життя наше розчиняється у безвітрі й безгучності, втомливо повторюються втомливі рухи, відлуння споконвічних примусів, хоч нічия рука не смикає нас за шворку, а при заході сонця нас проймає шалом, рухи наші неживі, як у маріонеток. Кеш зламав ногу, тепер з пов'язки витрушується тирса. Життя з нього витікає вкупі з кров'ю.

— Не хотів би я бути залежним,— каже тато.— Бог свідок.

— Тоді йди сам принеси води,— кажу я.— Он у Кешевім капелюсі.

Дьюї Делл вертається з якимось чоловіком. Він залишається, а вона йде далі; постоявши трохи, він повернувся до будинку, став на ганку й дивиться на нас.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «В свою останню годину [Всесвіт]» автора Вільям Фолкнер на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „В свою останню годину“ на сторінці 73. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи