Розділ «День після Каравалу»

— Я хочу знати про Джуліана.

— А я все чекаю, коли ти про нього запитаєш? — Телла прикусила куточок губи.

— Тобто? — різко запитала Скарлет. Вона все ніяк не могла наважитися запитати: живий він чи мертвий. Щойно вона побачила Теллу, в душі її зажевріла надія, що Джуліан не помер. Із Теллиного виразу обличчя неможливо було щось довідатися. Скарлет боялася, що воскресіння сестри — лишень один щасливий фінал на сьогодні. — Ти знала, що він помре?

Телла кивнула.

Здається, це сталося через мене.

41

полотніла Скарлет упала на стілець.

— Ти його вбила!

— Будь ласка, не переживай. Я намагалась тебе захистити.

— Довівши його до смерті?

— Він не зовсім мертвий, — запевнила Телла.

— Тоді де він? — Скарлет роззирнулась довкола, ніби Джуліан от-от мав зайти у двері. Але коли він так і не з’явився, а Телла знову насупила брови, Скарлет знову охопила паніка. — Якщо він живий, чому не прийшов сюди з тобою?

— Я поясню, якщо ти заспокоїшся, — голос Телли тремтів. — Перш ніж розпочалась гра, я попередила Легенду, що не хочу, щоб ти закохалась. Я ж знала, як сильно ти хочеш побратися з графом. Мені це ніколи не подобалося, однак я не хотіла, щоб свою думку про графа ти змінила через артиста Каравалу, котрий вдавав із себе іншого. Тому... — Телла зупинилась, добираючи слова, а потім швидко додала. — Я сказала Легенді, що як це станеться, я хочу, щоб актора видалили з гри ще до її завершення. А щодо нареченого ти мусиш тверезо зробити власний вибір. Тепер я розумію, якою нерозважливою була. Та присягаюсь, я лише хотіла захистити твоє серце.

— Не варто було...

— Я й сама знаю...— Телла переминалась з ноги на ногу й знову насупила брови. — Знаю, що накоїла чимало дурниць, та я уявляла собі все геть інакше. Я навіть не могла припустити, яким непередбачуваним може виявитись Легенда. Він мав вивести Джуліана з гри набагато раніше. Мені й на думку не могло спасти, що він уб’є моряка на твої очах.

Теллі дійсно було школа, проте це не полегшило страждань Скарлет. Жодна жива душа не повинна проходити такі жорстокі випробування, де їй доводиться бачити смерть двох найдорожчих людей.

— Отже, зараз Джуліан живий і здоровий?

— Так, живий-живісінький. Але чому ти не радієш? — Телла здивовано звела брівки. — З того, що мені довелось чути про вас обох, можна припусти...

— Я не маю наміру зараз обговорювати свої почуття! — доста вже усього. В один клубок сплелися нитки правди й вигадки. Скарлет хотілось відчути радість, що Джуліан живий, проте й досі відчувала біль втрати. Тепер вона знала, що все то була лиш гра. А це означає, що Джуліан, котрого вона покохала, насправді не існував. Це була роль, яку грав один з артистів Легенди.

— Мені потрібно знати, як це все працює. Я мушу знати, що правда, а що облуда, — сльози знову підступали. Скарлет відчувала, що мала б радіти. І хоча частина її відчула значне полегшення, дівчина відчувала збентеження. — Отже, все було заздалегідь прописано?