— Я можу заявити те саме, — заперечила Скарлет. — Коли б не я, тебе б вчора викинули з гри. А ти ще вклався в моє ліжко у моїй же кімнаті!
— А хто тобі заважав і собі лягти поруч? — Джуліан крутив верхній ґудзик сорочки.
— Ти ж знаєш, що я б нізащо на це не погодилася, — відрубала Скарлет.
— Гаразд, — він звів догори руки, вдаючи, що здається.
— Віднині, тільки рівноправне партнерство. Я розповідатиму все, що знаю про гру. Ми ділитимемося новинками, спатимемо у кімнаті по черзі. Коли ти там будеш, обіцяю залишати приміщення. Та коли захочеш, будь-якої миті зможеш мене покликати.
— Негідник, — пробурмотіла Скарлет.
— Ой, мене ще й не так називали. А тепер показуй, що у тебе в руках.
Скарлет зиркнула у бік коридору, щоб упевнитися, що нікого немає за дверима. Потім показала Джуліанові листівку:
— Вона не належить сестрі.
14
оли Скарлет було одинадцять, вона страшенно любила замки. І не мало значення, чи побудовані вони з піску, а чи з каменю, чи зіткані з її уяви. Це були міцні фортеці, і Скарлет завжди уявляла, що живе там сама, її захищають і шанують, як принцесу.
А от за Теллою не помічалося таких романтичних фантазій. Їй було байдуже до уваги оточуючих, вона й уявити не могла: як то днями скніти у сирому старому замку. Телла хотіла мандрувати світом, милуватися засніженими селами Крайньої Півночі та джунглями Східного Континенту. І найліпше це здійснити у дивовижному смарагдовому риб’ячому хвості.
Телла ніколи не розповідала Скарлет, що хотіла б стати русалкою.
Скарлет мало не луснула зі сміху, коли знайшла сховані листівки сестри. На кожній з них були зображені блискучі русалки і водяники!
Після того щоразу, коли поміж дівчатами виникала сварка, Скарлет так і чесався язик подражнити сестру через її мрії про русалку. Принаймні замки були справжніми. І навіть Скарлет, яка тоді ще марила нездійсненим, знала, що русалок не існує.
Але вона жодного разу і словом про це не обмовилась. Навіть тоді, коли Телла кепкувала над її слабкістю до замків чи нав’язливою ідеєю про Каравал. А все тому, що Теллині фантазії про русалку сповнювали Скарлет надією, що навіть попри зникнення матері й відсутність батьківської любові, сестра все ще здатна була мріяти. І Скарлет ніколи б не посміла вбити це.
— У колекції сестри були особливі листівки, — пояснила вона Джуліанові. — У Телли ніколи б не могло бути листівки з замком.
— Мені здається, це навіть палац, — відказав Джуліан.
— Байдуже, просто цієї листівки у неї не могло бути. Ймовірно, це наступна підказка.
— Ти впевнена?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Каравал » автора Стефані Ґарбер на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Перша ніч Каравалу“ на сторінці 6. Приємного читання.