— Ти прийшла за нею аж сюди, Трісс Мерігольд? Аж сюди? Ти зайшла задалеко, Чотирнадцята. Я тебе застерігав.
— Хто ти? — Трісс здригнулася. Але опанувала голос.
— Ти довідаєшся, коли прийде час.
— Я довідаюся зараз!
Чародійка підняла руки, різко розкинула їх, вкладаючи усі сили в Чари Ідентифікації. Магічна завіса порвалася, але за нею була друга… Третя… Четверта…
Трісс зі стогоном упала на коліна. А реальність рвалася далі, відчинялися чергові двері, довга, нескінченна шеренга, що вела в ніщо. У пустку.
— Ти помилилися, Чотирнадцята, — насміхався металевий, нелюдський голос. — Ти переплутала небо із зірками, що віддзеркалюються вночі на поверхні ставка.
— Не торкайся… Не торкайся цієї дитини!
— Це не дитина.
Губи Цірі рухалися, але Трісс бачила, що очі дівчинки мертві, скляні, непритомні.
— Це не дитина, — повторив голос. — Це Полум’я, Біле Полум’я, від якого займеться і згорить світ. Це Старша Кров, Ген Іхер. Кров Ельфів. Зерно, що не зійде, але полум’ям вибухне. Кров, яка буде споганена… Коли настане Тедд Дейреад, Час Кінця. Va’esse deireádh aep eigean!
— Ти провіщуєш смерть? — крикнула Трісс. — Чи тільки це ти й умієш — провіщувати смерть? Усім? Їм, їй… мені?
— Тобі? Ти вже вмерла, Чотирнадцята. Усе в тобі вже вмерло.
— Силою сфер заклинаю, — простогнала чародійка, мобілізуючи рештки сил і водячи долонею в повітрі. — Водою, вогнем, землею і повітрям заклинаю тебе. Заклинаю тебе думкою, сном і смертю, тим, що було, тим, що є, і тим, що буде. Заклинаю тебе. Хто ти? Кажи!
Цірі повернула голову. Образ сходів, що вели в глиб безодні, зник, розплився, і на його місці з’явилося сіре свинцеве море, спінене, неспокійне під ламаними гребенями хвиль. У тишу знову увірвалися крики чайок.
— Лети, — сказав голос устами дівчинки. — Уже час. Повертайся, звідки ти прийшла, Чотирнадцята з Гори. Лети на крилах чайки і слухай крики інших чайок. Слухай уважно!
— Заклинаю тебе…
— Не можеш. Лети, чайко!
І раптом знову було повітря, що свистіло вихором, мокрим солоним запахом, і був політ, політ без кінця і початку. Чайки дико кричали. Кричали й розказували.
Трісс?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Відьмак. Кров ельфів» автора Анджей Сапковський на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3“ на сторінці 6. Приємного читання.