Розділ «ЧАСТИНА III ТЕМНИЙ ЛІС»

— Не треба ламати речі. Ви поки-що мало про них знаєте. І це небезпечно, — попередила медсестра.

— Мені хотілося б зрозуміти, як ви їх заряджаєте.

— За… заряджаєте? — медсестра з труднощами повторила слово; очевидно, що раніше вона його не чула.

— "Charge", "recharge" — повторив Ло Цзи англійською. Але медсестра затрясла головою, не розуміючи.

— Що буде, коли батарея розрядиться?

— Батарея?

— "Batteries", — сказав він по-англійськи. — Ви більше не користуєтеся батареями? — (Медсестра знову заперечливо похитала головою.) — Тоді звідки ж в склянці береться електроенергія?

— Електроенергія? Але вона всюди! — наставницьким тоном сказала медсестра.

— Тобто, електрика в склянці буде завжди?

— Завжди.

— І ніколи не скінчиться?

— Ніколи. Як воно може скінчитися?

Медсестра пішла, а Ло Цзи все ніяк не міг розлучитися зі склянкою. Він не звертав уваги на глузування Сюн Веня. Емоції говорили йому, що він тримає в руках чудо, найдавнішу мрію цивілізації — вічний двигун. Якщо людство насправді опанувало невичерпне джерело енергії, то воно здатне зробити практично що завгодно. Тепер він вірив запевненням красуні-медсестри: не все так погано.

Пізніше в палату з вранішнім обходом завітав лікар, і Ло Цзи запитав його про проект "Відвернутих".

— Я про нього чув. Була така безглузда хохма в старовину, — недовго думаючи відповів той.

— Що сталося з Відвернутими?

— Пригадую, що один наклав на себе руки, іншого забили камінням… Все це сталося в перші десятиліття проекту, і з тих пір пройшло майже дві сотні років.

— А двоє інших?

— Не знаю. Напевно, як і раніше в глибокому сні.

— Один з них був китайцем. Ви його не пам'ятаєте? — запитав Ло Цзи, з хвилюванням дивлячись на лікаря.