Розділ «ЧАСТИНА III ТЕМНИЙ ЛІС»

— З Трисолярісом, звичайно.

Вражений заявою Сюн Веня, Ло Цзи спробував підвестися в ліжку. Увійшла медсестра і допомогла йому влаштуватися зручніше.

— Вони сказали, що хочуть домовитися про мир? — схвильовано запитав він.

— Ще ні. Але у них немає вибору, — відповів Сюн Вень, спритно зіскакуючи зі свого ліжка і сідаючи на ліжко Ло Цзи. Він явно передчував задоволення від того, що може пояснити стан справ новачкові. — Хіба ви не знаєте? Людство досягло неймовірних висот! Просто неймовірних!

— Що ви кажете!

— У нас тепер є величезні космічні кораблі. Набагато кращі, ніж у Трисоляріса!

— Як таке може бути?!

— А чому б їм не бути кращими? Вже не кажучи про смертоносну зброю… Візьмемо наприклад швидкість. Так ось, вони можуть розганятися до п'ятнадцяти відсотків від швидкості світла! Вони куди швидші, ніж трисоляріанські кораблі!

Не цілком довіряючи почутому, Ло Цзи повернувся до медсестри. Він зауважив, що вона була дуже красива. У цьому столітті, схоже, всі непогано виглядали. Сестра з посмішкою кивнула.

— Так, це правда.

Сюн Вень продовжував:

— А знаєте, скільки тепер у Землі кораблів? То я вам скажу: дві тисячі! Удвічі більше, ніж у трисоляріан! І ми постійно будуємо нові!

Ло Цзи знову глянув на медсестру, і вона знову кивнула.

— Ви знаєте, в якому поганому стані знаходиться флот Трисоляріса? За два століття вони тричі пройшли крізь ці, як їх… так, крізь міжзоряні хмари пилу, їх ще називають "сніжними заносами". Я чув, що останній раз це було чотири роки тому. Через телескоп ми побачили, що стрій кораблів почав розпадатися, вони вже не тримаються один біля одного. Більше половини кораблів давним-давно припинили розгін; а при перетині хмари пилу вони навіть втратили в швидкості. Вони ледве рухаються і доберуться до Сонячної системи не раніше, ніж через вісімсот років. Мабуть, ці посудини розвалюються на ходу. За розрахунками і даними спостережень, вчасно, тобто через двісті років, прибуде не більш трьохсот кораблів. Але один трисоляріанський зонд увійде в Сонячну систему дуже скоро — в цьому році. А через три роки з'являться ще дев'ять.

— Зонд… який зонд? — не зрозумів Ло Цзи.

Замість Сюн Веня відповіла медсестра:

— Ми не заохочуємо подібні бесіди. Коли попередній пацієнт дізнався про все це, йому було потрібно багато часу, щоб заспокоїтися. Такі розмови шкодять відновленню пробуджених.

— Особисто мене такі розмови радують. Чого це ви сполошилися? — знизав плечима Сюн Вень і ліг назад на ліжко. Дивлячись в світлу стелю, він зітхнув: — У діточок все в порядку. Просто навіть відмінно.

— Це хто тут дітлахи?! — зморщила носик медсестра. — Гібернація не зараховується як вік. Дітлахи тут — ви!

Ло Цзи вирішив, що медсестра, взагалі-то, виглядає молодшою за Сюн Веня, хоча було зрозуміло, що в цьому столітті судити про вік по вигляду не варто.