Розділ «ЧАСТИНА II ЗАКЛИНАННЯ»

— Ви, по крайній мірі, не розтратили ресурси даремно… Вона теж не дивиться телевізор? Я маю на увазі вашого ангела.

— Вона? Не знаю. Вона останнім часом постійно з Сясею, так що не думаю, що у неї залишається на це час.

— Тоді ви і справді не знаєте, що сталося за останні дні?

— А що сталося? Ви погано виглядаєте. Втомилися? Випити хочете? Чого вам налити?

— Чого-небудь, — відповів Тайлер, примруживши очі на останні золотисті промені сонця, що відбивалися в озері. — Чотири дні тому до мене прийшов мій Руйнівник.

Ло Цзи припинив розливати вино і, трохи помовчавши, запитав:

— Так скоро?

Тайлер важко кивнув:

— Я сказав йому те саме.

— Так скоро? — сказав Тайлер Руйнівникові. Він намагався говорити спокійно, але його голос тремтів.

— Я б із задоволенням прийшов раніше, але мені хотілося зібрати побільше доказів, ось я і затримався, за що прошу вибачити, — сказав Руйнівник. Він стояв позаду Тайлера і говорив повільно, зі смиренням прислуги. Його остання заява пролунала педантично і виважено: таким буває чемний кат зі своєю жертвою.

У кімнаті встановилося гнітюча мовчанка. Нарешті Тайлер зібрався з духом і подивився на Руйнівника. Той ввічливо запитав:

— Пане професоре, можна продовжувати?

Тайлер кивнув, але відвів погляд. Потім сів на диван і постарався заспокоїтися.

— Дякую вам, сер. — Руйнівник знову вклонився, продовжуючи тримати капелюха в руці. — Спочатку я коротко викладу той план, який ви оголосили всьому світу. Група, що складається з невеликих космічних винищувачів, озброєних супербомбами в сто мегатонн, допоможе флоту Землі, здійснивши самовбивчу атаку на флот Трисоляріса. Можливо, я надто спрощую, але суть вірна, чи не так?

— Не бачу сенсу обговорювати це з вами, — відрізав Тайлер. Він подумував, чи не припинити йому цю розмову. Коли Руйнівник назвав себе, інтуїція Тайлера — політика і стратега — підказала йому, що співрозмовник уже переміг. Йому пощастить, якщо противник взагалі не вичавить з його мозку всі секрети до останньої краплі.

— Якщо так, сер, то я не стану продовжувати, і ви можете мене заарештувати. Але вам дійсно варто знати, що незалежно від того, що станеться, ваша справжня стратегія і всі факти, які доводять правоту моїх припущень, завтра або навіть сьогодні ввечері появляться у всіх програмах новин світу. Я стою перед вами, ризикуючи залишком свого життя, і сподіваюся, що ви оціните мою самопожертву.

— Продовжуйте, — махнув рукою Тайлер.

— Дякую вам, сер. Це воістину величезна честь, і я не заберу у вас багато часу. — Руйнівник знову вклонився. Смиренна шанобливість, яка настільки рідко зустрічається в наші дні, була, очевидно, у нього в крові, і він виявляв її постійно. Тайлеру вона здавалася зашморгом, що затягується на його шиї. — Отже, сер, чи правильно я зараз виклав вашу стратегію?

— Правильно.