Розділ «ЧАСТИНА II ЗАКЛИНАННЯ»

— Могло. Однак протягом усіх цих років я відчуваю себе не при справах.

— Тому що залишили службу?

У Юе похитав головою:

— Ні, не тому. Я народився в інтелігентній родині і отримав гарну освіту. Навіть ставши військовим, я продовжував розглядати людство як єдине ціле. Я завжди вважав, що для солдата вища честь — битися за всю людську расу. І така можливість з'явилася. Але цю війну нам судилося програти.

Хайнс збирався щось сказати, але Кейко перебила його:

— Можна запитати, скільки вам років?

— П'ятьдесят-один.

— Якщо навіть ви знайдете віру і зможете повернутися в космічні війська, чи не пізно відновлювати службу?

Хайнс бачив, що їй бракує рішучості відмовити безпосередньо. Поза всяким сумнівом, цей сумний чоловік притягував до себе жіночий погляд. Але Хайнса це не турбувало. Відвідувач був занурений в зневіру, і ніщо інше його не цікавило.

У Юе затряс головою:

— Ви мене не так зрозуміли. Я не хочу повірити в перемогу. Я просто хочу знайти душевний спокій.

Хайнс спробував заговорити, але Кейко зупинила його.

У Юе продовжив:

— Я познайомився зі своєю дружиною, коли навчався у військовій академії в Аннаполісі. Вона була переконаною християнкою і зустрічала майбутнє з такою незворушністю, що я їй навіть заздрив. Вона говорила, що Богом все вже заплановане, від минулого до майбутнього. Нам, Божим дітям, нема чого розуміти Його план. Нам лише слід щиро вірити, що це найкращий план у всьому Всесвіті, а потім спокійно жити згідно Господньої волі.

— Ви хочете сказати, що прийшли сюди, щоб увірувати в Бога?

У Юе кивнув.

— Я записав свій символ віри. Ось, подивіться. — Він поліз у нагрудну кишеню.

І знову Кейко Ямасукі зупинила чоловіка, який намагався щось сказати. Вона звернулася до У Юе:

— Якщо це все, чого ви хочете, то йдіть і вірте. Навіщо вам вдаватися до таких крайніх, штучних заходів?

На обличчі відставного капітана космічних сил з'явилося щось на зразок кривої посмішки: