Розділ «ЧАСТИНА I ВІДВЕРНУТІ»

— То ви читали кінцівку?

Старий у здивуванні підняв брову.

— Ні, не читав. Я просто так вважаю. А що, в книзі план Селдона спіткає невдача? Автор — виняткова людина, якщо це так. Я припускав, що він напише щасливу кінцівку, хай допоможе йому Аллах.

— Азімов давно помер.

— Як шкода; мудрі завжди вмирають молодими. Бажаю йому знайти свій рай, яким би він не був…

Більшу частину дороги назад Тайлер проїхав без пов'язки на очах, розглядаючи круті, безплідні гори Афганістану. Підліток, який вів його мула, настільки йому довіряв, що навіть залишив свій автомат висіти на сідлі, поруч з рукою пасажира.

— Ти кого-небудь убив з цього автомата? — запитав Тайлер.

Підліток його не зрозумів, але чоловік старшого віку, без зброї, який їхав поруч, відповів за нього:

— Ні. Ми вже давно не воюємо.

Підліток запитально подивився на Тайлера. На його напівдитячому особі ще не росла борода; його очі були ясними, як блакитне небо Центральної Азії.

"Мамо, я стану світлячком".

На четвертих слуханнях проекту "Відвернутих" Тайлер виступав з поправками до свого плану москітного рою. У доповідача, який щойно повернувся з далекої подорожі, був втомлений вигляд.

— Я хочу, щоб кожен винищувач в москітному флоті був обладнаний двома системами управління: ручною і автоматичною. Перехід на автоматичну систему дозволить мені керувати всіма винищувачами флоту.

— Я бачу, ви не проти покерувати самі, - Підчепив його Хайнс.

— Я зможу дати флоту наказ об'єднатися в групу і попрямувати до місця бою, а потім розчепитися і сформувати бойову побудову. Коли вона вступить в контакт з ворожим флотом, я дам команду комп'ютерові на кожному винищувачі вибрати свою ціль і атакувати в автоматичному режимі. Я вважаю, що через три століття така технологія буде нам доступна навіть з урахуванням обмежень на розвиток фундаментальних наук.

— Чи означає це, що ви збираєтеся лягти в анабіоз аж до битви Судного дня, а потім особисто взяти участь в бойових діях?

— У мене немає вибору. Ви ж знаєте, що я побував в Японії, Китаї та Афганістані. В жодному з цих місць я не знайшов того, що мені було потрібно.

— Ви навіть декого відвідали, — додав представник США.

— Це так. Я зустрівся з ним. Але, — Тайлер пригнічено зітхнув, — навіть це не допомогло. Я продовжу зусилля по створенню підрозділу пілотів винищувачів. Але якщо мені це не вдасться, тоді я сам поведу їх в останню атаку.

Ніхто не промовив жодного слова. Коли згадувалася битва Судного дня, люди зазвичай воліли мовчати.