Соціокультурні характеристики туризму

Сучасні різновиди туризму


Термінологічний дискурс


У сучасних соціологічних джерелах соціокультурні характеристики туризму зустрічаються не в цілісному, систематизованому вигляді, а у вигляді розпорошених фрагментів, представлених у різних наукових джерелах з проблем туризму. При цьому аналіз цих фрагментів доцільно здійснити у трьох дискурсах:

• 1) термінологічному;

• 2) класифікаційному;

• 3) структурно-функціональному.

Термінологічний дискурс має на меті порівняльний аналіз представлених у туризмології визначень туризму для виділення серед них тих, що несуть у собі соціологічний, зокрема соціокультурний контекст.

Розглядаючи етимологію слова "туризм", слід зазначити декілька трактувань щодо його походження. Так, відомий представник американської школи туристичного бізнесу Джон Уокер посилається на англомовне походження цього терміну. На його думку, слово tourism виникло в англійській мові десь на початку XIX ст. Його корінь tour викликає асоціації швидше з "турне" театральної групи, ніж з "індивідуальними поїздками для власного задоволення", що більш актуально в світлі сучасного вживання цього слова. Вебстерський словник англійської мови дає таке визначення слову tourist: той, хто здійснює поїздку заради власного задоволення чи розширення культурного світогляду (one, who makes a tour forplersure or culture).

З іншого боку, російські автори "Словаря-справочника: Туризм, гостеприимство, сервис" (M., 2002) посилаються на походження терміну "туризм" від латинського tornus - рух по колу, крутити, вертіти.

Обґрунтованим виглядає етимологічне дослідження авторів В.І. Добренькова та А.І. Кравченко, які стверджують, що етимологічно слово "туризм сягає французького "tour'1, що в перекладі значить прогулянку, поїздку. "Современный словарь иностранных слое" (СПб., 1994) дає наступне визначення туризму: "Вид активного відпочинку - подорожі (поїздки, походи), які здійснюються організовано чи самостійно для відпочинку, зі спортивною метою (гірський, водний та лижний туризм) або пізнавальними цілями (науковий туризм)".

Зазначимо, що в загальних рисах таке трактування поняття "туризм" увійшло у вжиток у сучасній туризмології. Разом з тим, міра наближення різних авторів до цього визначення досить різна.

Більшість представлених у джерелах туризмології визначень доцільно об'єднати у дві групи.

До першої групи включимо визначення, які можна умовно назвати вузько-галузевими. Кожне з них відображає специфіку тієї чи іншої галузі суспільства - економічної, політичної, культурної і т.д.

Так, чимало визначень трактують туризм як одну з галузей промисловості, бізнесу. Одним із варіантів такого визначення е підхід з точки зору пропозиції. Ключовою особливістю такого визначення є його фокусування на предметі продаж продукції туристичної індустрії. Предмети споживання - це концептуальне ядро визначення туризму з точки зору пропозиції, його можна сформулювати так: "туризм - це сукупність усіх видів бізнесу, які безпосередньо постачають товари та послуги для сприяння бізнесу, задоволення та розваги, віддалені від звичної домашньої атмосфери.

Більш розширене розуміння туризму цієї галузевої спрямованості наводить Джон Уокер. На його думку, туризм можна визначити як науку, мистецтво та бізнес залучення туристів і організації їх перевезення та помешкання, а також створення умов для кращого вдоволення їх потреб та запитів.

Порівняльний аналіз визначень туризму галузевої спрямованості здійснив російський туризмолог ВЛ. Квартальнов. Зокрема, він цитує Дж. Джаффарі (США), який запропонував інше визначення туризму: "Туризм - це навчання людини поза її звичним способом життя, яке вдовольняє його потреби, віддалені від імпульсів, що їх дає домашнє, соціокультурне, економічне та фізіологічне середовище перебування."

Джаффарі та Річі (США) повторили це визначення кількома роками пізніше в якості базового для університетського курсу з вивчення туризму. Мерфі, окреслюючи суспільну базову плановану модель туризму, дає більш вузьке визначення: подорож нерезидентів (туристів, включаючи екскурсантів) до місця призначення та їх тимчасове перебування там до тих пір, поки воно не стане їх постійним місцем проживання: туризм - це поєднання відпочинку та бізнесу.

Визначення Ліпера (Канада) найбільш складне з наведених вище. Він стверджує, що туризм потрібно розглядати як систему, що включає людей, які подорожують на власний розсуд та тимчасово зупиняються поза їхнім звичним місцем проживання на одну та більше діб, включаючи тури, спрямовані на отримання матеріальної вигоди. Елементами такої системи є: туристи, виробничі регіони, транзитні маршрути, регіони призначення та індустрія туризму. Ці п'ять елементів пов'язані між собою просторовим та функціональним зв'язками. Керуючись характеристиками відкритої системи, організація цих п'яти елементів працює всередині великої соціальної системи, взаємодіючи з фізичною, культурною, суспільною, економічною, політичною та технологічною діяльністю.

Подібне розуміння туризму визначається Всесвітньою радою з туризму та подорожей, яка вказала на наступні характеристики сучасного туризму:

• o найбільша індустрія туризму, яка має близько $3,5 трлн обігового капіталу;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні різновиди туризму» автора Кляп М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Соціокультурні характеристики туризму“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Туризм як соціокультурний феномен

  • Соціокультурні характеристики туризму
  • Класифікаційний дискурс

  • Структура туризму

  • Розділ 2. Людина в сфері туризму

  • Людина в туристичній сфері: типи, статуси і ролі

  • Соціальна роль

  • Розділ 3. Туристична поведінка

  • Туристична поведінка з позицій плюралістичного підходу

  • Основні біологічні фактори туристичної поведінки

  • Системно-структурний підхід до розуміння туристичної поведінки людини

  • Потреби туриста

  • Мотиви туризму

  • Модель туристичної поведінки

  • Теорії щодо поведінки людини-туриста

  • Розділ 4. Туристична діяльність

  • Соціальна активність

  • Туристична діяльність

  • Структура та функції туристичної діяльності

  • Стимули туристичної діяльності

  • Класифікація туристичної діяльності

  • Економічна діяльність

  • Форми трудової діяльності

  • Розділ 5. Інституціональні характеристики туризму

  • Функції соціального інституту

  • Туризм як господарчий і культурний соціальний інститут

  • Інститут культури

  • Інститут виробництва

  • Туристичні товари і послуги

  • Туризм як культурний феномен

  • Туристська субкультура

  • Розділ 6. Класифікація туризму за видами залежно від критеріїв

  • Класифікація туризму за охопленням території

  • Класифікація туризму за терміном поїздки

  • Класифікація туризму за сезонністю та інтенсивністю турпотоку

  • Класифікація туризму за принципом оплати та організацією продаж

  • Класифікація туризму за ступенем організованості

  • Класифікація туризму за соціо-демографічними ознаками

  • Класифікація туризму за формою організації подорожі та обслуговування

  • Класифікація туризму за засобами пересування

  • Класифікація туризму за метою подорожі

  • Алкотуризм

  • Археологічний туризм

  • Благодійний туризм

  • Винний туризм

  • Гастрономічний туризм

  • Геотуризм

  • Демонологічний туризм (туризм за привидами)

  • Діловий туризм

  • Економний туризм (заощадливий туризм, гарячі тури)

  • Ігровий туризм (розважальний туризм)

  • Інтернет-туризм

  • Кавовий туризм

  • Карнавальний туризм

  • Китовий туризм

  • Конференц-туризм

  • Креативний туризм

  • Лісовий туризм

  • Мисливський туризм (аутфітер-тур)

  • Медіа-туризм (прес-тур)

  • Мовний туризм (лінгвістичний туризм)

  • Модний туризм

  • Музейний туризм

  • Наркотуризм (туризм залежностей)

  • Орхідейний туризм

  • Парфумерний туризм

  • Пляжний туризм

  • Пригодницький туризм

  • Пустельний туризм

  • Релігійний туризм (сакральний туризм, паломницький туризм, езотеричний туризм)

  • Романтичний туризм

  • Секс-туризм (сексуальний туризм)

  • Сирний туризм

  • Спортивний туризм

  • Тедді-беар туризм (туризм іграшок)

  • Темний туризм (чорний туризм, туризм суму, танатотурнзм, туризм по в'язницях)

  • Фермерський туризм

  • Чайний туризм

  • Шопінг-туризм

  • Ядерний туризм