Розділ 2. Людина в сфері туризму

Сучасні різновиди туризму

• 2.1. Турист: визначення та соціально-демографічні характеристики

• 2.2. Людина в туристичній сфері: типи, статуси і ролі

Турист: визначення та соціально-демографічні характеристики

Засвоївши зміст цього розділу, ви будете знати і вміти:

• o давати визначення поняття "турист" та описувати основні соціально-демографічні характеристики сучасного туриста;

• o знати сутність понять "соціальний статус" і "соціальна роль" та можливості їх застосування для описання суб'єктів в туристичній сфері;

• o застосовувати критерії типологізації особистості для виділення соціальних типів у сфері туризму.

Основні терміни: турист, система, біопсихосоціальна система, особистість, структура особистості, соціальна роль, соціальний статус, особистість, соціальний статус туриста, соціальна роль туриста, спрямованість особистості, менеджер туризму, міжрольо-вий конфлікт.

Поняття "турист"

Словники дають чітке обмеження щодо використання поняття "турист". До цього поняття не входять: тимчасові робітники, транзитні пасажири, які не покидають транзитний простір в аеропортах, військові, дипломати, іммігранти, потенційні іммігранти, кочівники, біженці та ін. Вони також подорожують з країни в країну або в межах своєї країни, однак в статистиці туризму не враховуються і не відносяться до категорії "турист".

За свідченням довідникової джерельної бази з туризмології поняття "туризм" було введено в літературне вживання приблизно в 1800 p., коли з'явилась у світ книга Педжа "Anecdotes of English Language", в якій мандрівник був названий туристом. Приблизно в той же час у Франції був опублікований словник французької мови, що включав визначення туриста як мандрівника із зацікавлення чи з метою "вбити час". Пізніше, в 1833 p., виходять у світ "Згадки туриста" Стенделя, що дає підставу саме його вважати винахідником слова "турист". В другій половині XIX ст. це слово ввійшло до мов різних народів світу. В російській мові цей термін з'являється дещо пізніше. Так, в "Енциклопедичному словнику" Брокгауза і Ефрона (1902) ще немає статті про туриста, а термін вживається лише в статті про історію подорожей на велосипедах. Сучасне визначення туриста було дано в 1963 р. на Конференції ООН по міжнародному туризму (Римська конференція). Згідно з визначенням ООН, турист, це особа, яка перебуває в певній місцевості терміном не менше ніж на одну ніч і не більше ніж на рік. Ділові відрядження і поїздки на конференції також охоплюються цим визначенням. До туристів можна віднести відвідувачів (в тому ж числі і екіпажі транспортних засобів), котрі здійснюють хоча б одну ночівлю в засобах розміщення відвідуваної країни.

Отже, найбільш поширеним є таке розуміння: турист (лат. tornus - рух по колу; обертати) - громадянин, який відвідує країну (місце) тимчасового перебування з оздоровчою, пізнавальною, професійно-діловою, спортивною, релігійною та іншою метою без здійснення оплачуваної діяльності в період від 24 годин до шести місяців поспіль або котрий здійснює не менше однієї ночівлі.

Дещо розширене і водночас конкретизоване визначення туриста приводить М.Б. Біржаков. На його думку, турист - споживач туру, туристського продукту або туристських послуг - тимчасовий відвідувач місцевості, населеного пункту, території чи країни, незалежно від громадянства, національності, статі, мови і релігії, що знаходиться в даній місцевості не менше ніж 24 години, але не більше шести місяців протягом календарного року, або який знаходиться поза місцем свого проживання в межах своєї країни і здійснює хоча б одну ночівлю в колективному або індивідуальному засобі розміщення, подорожуює заради задоволення або з пізнавальними, лікувальними, діловими цілями, і який не займається при цьому діяльністю в місці тимчасового перебування, оплачуваної з місцевого джерела.

Російські соціологи В.І. Добреньков і А1, Кравченко пропонують найбільш широке розуміння поняття "турист". Вони вважають, що турист - громадянин своєї або чужої країни, що оформив з туристичною фірмою юридичний договір на обслуговування протягом визначеного терміну, або від'їжджає в поїздку самостійно з метою ознайомлення, пізнавання чи розваги.

Як бачимо, в цьому визначенні обумовлені цілі поїздки.

Найбільш виважене визначення туриста здійснили українські туризмологи В.К. Федорченко і І.М. Мініч. В їх розумінні "Турист (мандрівник) - особа, яка здійснює подорож у межах своєї країни або в іншу країну з різною, не забороненою законом країни перебування, метою на термін від 24 годин до шести місяців без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов'язанням залишити країну або місце перебування у зазначений термін." Вони ж пропонують певну диференціацію туристів - на внутрішніх і іноземних туристів. При цьому:

Турист внутрішній - особа, яка перебуває щонайменше одну ніч у місці, яке відрізняється від його звичайного середовища, але в країні проживання; основною метою туриста внутрішнього можуть бути:

• o розваги, відпочинок; активний спорт; відвідування друзів та родичів;

• o професійна зустріч; місія; бізнес;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні різновиди туризму» автора Кляп М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. Людина в сфері туризму“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Туризм як соціокультурний феномен

  • Соціокультурні характеристики туризму

  • Класифікаційний дискурс

  • Структура туризму

  • Розділ 2. Людина в сфері туризму
  • Людина в туристичній сфері: типи, статуси і ролі

  • Соціальна роль

  • Розділ 3. Туристична поведінка

  • Туристична поведінка з позицій плюралістичного підходу

  • Основні біологічні фактори туристичної поведінки

  • Системно-структурний підхід до розуміння туристичної поведінки людини

  • Потреби туриста

  • Мотиви туризму

  • Модель туристичної поведінки

  • Теорії щодо поведінки людини-туриста

  • Розділ 4. Туристична діяльність

  • Соціальна активність

  • Туристична діяльність

  • Структура та функції туристичної діяльності

  • Стимули туристичної діяльності

  • Класифікація туристичної діяльності

  • Економічна діяльність

  • Форми трудової діяльності

  • Розділ 5. Інституціональні характеристики туризму

  • Функції соціального інституту

  • Туризм як господарчий і культурний соціальний інститут

  • Інститут культури

  • Інститут виробництва

  • Туристичні товари і послуги

  • Туризм як культурний феномен

  • Туристська субкультура

  • Розділ 6. Класифікація туризму за видами залежно від критеріїв

  • Класифікація туризму за охопленням території

  • Класифікація туризму за терміном поїздки

  • Класифікація туризму за сезонністю та інтенсивністю турпотоку

  • Класифікація туризму за принципом оплати та організацією продаж

  • Класифікація туризму за ступенем організованості

  • Класифікація туризму за соціо-демографічними ознаками

  • Класифікація туризму за формою організації подорожі та обслуговування

  • Класифікація туризму за засобами пересування

  • Класифікація туризму за метою подорожі

  • Алкотуризм

  • Археологічний туризм

  • Благодійний туризм

  • Винний туризм

  • Гастрономічний туризм

  • Геотуризм

  • Демонологічний туризм (туризм за привидами)

  • Діловий туризм

  • Економний туризм (заощадливий туризм, гарячі тури)

  • Ігровий туризм (розважальний туризм)

  • Інтернет-туризм

  • Кавовий туризм

  • Карнавальний туризм

  • Китовий туризм

  • Конференц-туризм

  • Креативний туризм

  • Лісовий туризм

  • Мисливський туризм (аутфітер-тур)

  • Медіа-туризм (прес-тур)

  • Мовний туризм (лінгвістичний туризм)

  • Модний туризм

  • Музейний туризм

  • Наркотуризм (туризм залежностей)

  • Орхідейний туризм

  • Парфумерний туризм

  • Пляжний туризм

  • Пригодницький туризм

  • Пустельний туризм

  • Релігійний туризм (сакральний туризм, паломницький туризм, езотеричний туризм)

  • Романтичний туризм

  • Секс-туризм (сексуальний туризм)

  • Сирний туризм

  • Спортивний туризм

  • Тедді-беар туризм (туризм іграшок)

  • Темний туризм (чорний туризм, туризм суму, танатотурнзм, туризм по в'язницях)

  • Фермерський туризм

  • Чайний туризм

  • Шопінг-туризм

  • Ядерний туризм