Класифікація туристичної діяльності

Сучасні різновиди туризму

Класифікація туристичної діяльності передбачає диференціацію її за певними ознаками і методологічними засадами.

Найбільш загальним методологічним підходом до класифікації туристичної діяльності доцільно вибрати підхід до морфологічного аналізу діяльності, здійснений М.С. Каганом. На його думку, теоретично можливими в силовому полі суб'єктно-об'єктних відносин є три види діяльності: перетворююча, пізнавальна та ціннісно-орієнтаційна.

Перетворююча діяльність захоплює всі форми людської діяльності, які ведуть до зміни, реальної або ідеальної, існуючого та до створення, знову ж таки реальної або ідеальної, того, чого раніше не існувало. Для перетворюючої діяльності як такої байдуже, хто саме є діючим суб'єктом, що саме є перетворюваним об'єктом, в якій конкретно формі та на якому рівні здійснюється саме це перетворення, як співвідносяться в ньому деструктивна та конструктивна енергія, міра руйнування та міра творення.

Як бачимо, всеохоплюючий характер (обсяг) поняття "перетворююча діяльність" поширюється і на туристичну діяльність. Адже їй також притаманний перетворюючий характер, спрямований на зміну масштабів і характеру, територіальних пріоритетів в обміні речовиною між людиною і природою.

Пізнавальна діяльність суб'єкта не зачіпає реального буття об'єкта, а якщо і змінює його ідеально, то тільки для того, щоб фіксувати його справжнє буття, проникнути в його глибини, пізнати його суть. Така пізнавальна діяльність, в якій активність суб'єкта направлена на об'єкт, не модифікує його, не руйнує і не реконструює, а відображається ним і повертається до суб'єкта у вигляді знання про цей об'єкт.

Об'єкти пізнавальної діяльності, як і перетворюючої - суспільство, людина або сама особистість, яка пізнає.

У перших трьох випадках пізнання виступає на двох рівнях. Перший - рівень практичного пізнання, на якому воно невідривно від практичної діяльності та зберігає свої результати в побутовій свідомості людей у вигляді їх життєвої мудрості або практичного досвіду. На другому рівні пізнавальна діяльність виростає в наукове пізнання, яке відділилося від практики в історичному процесі суспільного поділу праці та стало самостійною професіоналізованою конкретною формою діяльності.

Таким чином ознаки пізнавальної діяльності також повною мірою притаманні туристичній діяльності. Адже в процесі її здійснення відбувається пізнання змісту і методів цієї діяльності як професійної і набуття її суб'єктами професійного досвіду. Крім того, в структурі туристичної діяльності є наукові і освітні заклади і організації, в яких реалізуються науково-дослідні аспекти туристичної діяльності, результати якої поширюються у вигляді наукових знань і рекомендацій щодо ефективної організації туризму та його розвитку.

Ціннісно-орієнтаційна діяльність полягає у визначенні цінності об'єкта, яка, на відміну від його об'єктивного значення, що визначається "збоку", в акті пізнання, - встановлюється безпосередньою реакцією суб'єкта, індивідуального або колективного, відповідно до того, як входить цей об'єкт в життєвий досвід даного суб'єкта, яке ставлення до себе викликає, як він емоційно засвоюється. Якщо буття об'єкта пізнається людиною як істина, то його цінність переживається і усвідомлюється як добро, як краса, як велич.

Ціннісно-орієнтаційна діяльність, як і пізнавальна, розвивається на двох рівнях - на рівні побутової свідомості, де вона тісно переплетена з практичним пізнанням, та на рівні спеціалізованої теоретичної діяльності, де вона виступає у формі ідеології. Хоча ідеологія і наука не тільки активно взаємодіють, але і безпосередньо змикаються у сфері суспільних наук, природа їх різна: природа науки гносеологічна, оскільки мета і зміст її існування полягають в пізнанні, тоді як природа ідеології аксиологічна, оскільки її призначення та покликання - вироблення систем цінностей, обумовлення того, що має бути та чого не має бути в соціальному світі. Ця різниця виражається в най дрібніших "одиницях" наукової та ідеологічної форм діяльності - в понятті та ідеї.

Таким чином, в туристичній діяльності також присутній цін-нісно-орієнтаційний контекст. Він проявляється, з одного боку, у формуванні ціннісних орієнтацій працівників туристичної галузі, а з іншого - у виробленні ідеологічних цінностей і орієнтирів розвитку туристичної галузі та її елементів, принципів здійснення туристичної діяльності на рівні окремих підприємств і організацій.

І, нарешті, комунікативна діяльність, яка відіграє важливу роль у всіх трьох виявлених видах діяльності, оскільки соціальна природа людини робить спілкування людей умовою праці, умовою пізнання, умовою вироблення систем цінностей.

Важко переоцінити місце і значення комунікативної складової в туристичній діяльності. Завдяки їй є можливим функціонування туристичної галузі, здійснення всіх видів і форм туристичної діяльності на всіх рівнях її організації.

Отже, виходячи з сутності основних видів людської діяльності, доречно виділити перший, найбільш узагальнений рівень класифікації туристичної діяльності, який обіймає основні чотири її види:

• 1) пізнавальна туристична діяльність;

• 2) перетворювальна;

• 3) ціннісно-орієнтаційна;

• 4) комунікативна туристична діяльність.

Зазначимо, що всі ці найбільш узагальнені види взаємодіють між собою в межах трудової туристичної діяльності, яка має свою типологізацію. Для розробки типологізації туристичної діяльності доречно використати типологізацію за формами трудової поведінки (діяльності), здійсненою В.І. Верховіним. Це такі форми: цільові; інноваційні; адаптивно-пристосувальні; церемоніаль-но-субординаційні; характерологічні, невмотивовані і спонтанні; деструктивні. Розглянемо коротко кожну із цих форм.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні різновиди туризму» автора Кляп М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Класифікація туристичної діяльності“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Туризм як соціокультурний феномен

  • Соціокультурні характеристики туризму

  • Класифікаційний дискурс

  • Структура туризму

  • Розділ 2. Людина в сфері туризму

  • Людина в туристичній сфері: типи, статуси і ролі

  • Соціальна роль

  • Розділ 3. Туристична поведінка

  • Туристична поведінка з позицій плюралістичного підходу

  • Основні біологічні фактори туристичної поведінки

  • Системно-структурний підхід до розуміння туристичної поведінки людини

  • Потреби туриста

  • Мотиви туризму

  • Модель туристичної поведінки

  • Теорії щодо поведінки людини-туриста

  • Розділ 4. Туристична діяльність

  • Соціальна активність

  • Туристична діяльність

  • Структура та функції туристичної діяльності

  • Стимули туристичної діяльності

  • Класифікація туристичної діяльності
  • Економічна діяльність

  • Форми трудової діяльності

  • Розділ 5. Інституціональні характеристики туризму

  • Функції соціального інституту

  • Туризм як господарчий і культурний соціальний інститут

  • Інститут культури

  • Інститут виробництва

  • Туристичні товари і послуги

  • Туризм як культурний феномен

  • Туристська субкультура

  • Розділ 6. Класифікація туризму за видами залежно від критеріїв

  • Класифікація туризму за охопленням території

  • Класифікація туризму за терміном поїздки

  • Класифікація туризму за сезонністю та інтенсивністю турпотоку

  • Класифікація туризму за принципом оплати та організацією продаж

  • Класифікація туризму за ступенем організованості

  • Класифікація туризму за соціо-демографічними ознаками

  • Класифікація туризму за формою організації подорожі та обслуговування

  • Класифікація туризму за засобами пересування

  • Класифікація туризму за метою подорожі

  • Алкотуризм

  • Археологічний туризм

  • Благодійний туризм

  • Винний туризм

  • Гастрономічний туризм

  • Геотуризм

  • Демонологічний туризм (туризм за привидами)

  • Діловий туризм

  • Економний туризм (заощадливий туризм, гарячі тури)

  • Ігровий туризм (розважальний туризм)

  • Інтернет-туризм

  • Кавовий туризм

  • Карнавальний туризм

  • Китовий туризм

  • Конференц-туризм

  • Креативний туризм

  • Лісовий туризм

  • Мисливський туризм (аутфітер-тур)

  • Медіа-туризм (прес-тур)

  • Мовний туризм (лінгвістичний туризм)

  • Модний туризм

  • Музейний туризм

  • Наркотуризм (туризм залежностей)

  • Орхідейний туризм

  • Парфумерний туризм

  • Пляжний туризм

  • Пригодницький туризм

  • Пустельний туризм

  • Релігійний туризм (сакральний туризм, паломницький туризм, езотеричний туризм)

  • Романтичний туризм

  • Секс-туризм (сексуальний туризм)

  • Сирний туризм

  • Спортивний туризм

  • Тедді-беар туризм (туризм іграшок)

  • Темний туризм (чорний туризм, туризм суму, танатотурнзм, туризм по в'язницях)

  • Фермерський туризм

  • Чайний туризм

  • Шопінг-туризм

  • Ядерний туризм