Структура та функції туристичної діяльності

Сучасні різновиди туризму


Соціальний механізм туристичної діяльності


Туристична діяльність як процес, що здійснюється у просторі і часі, має певну протяжність і певні часові рамки протікання, а також певні складові елементи спеціального механізму здійснення туристичної діяльності.

До основних складових, що у взаємодії утворюють соціальний механізм діяльності, як з'ясовано у попередньому підрозділі, відносять потреби, мотиви, цілі, засоби, стимули і результат. Отже, для розуміння сутності туристичної діяльності необхідно з'ясувати сутність і роль кожного з елементів цієї діяльності. При цьому нагадаємо, що суб'єктами цієї діяльності виступають професійні працівники, організатори туризму, менеджери. Отже, йтиметься про потреби, мотиви, стимули і цілі саме цієї категорії працівників.

Розглядаючи потреби в туристичній діяльності, варто звернутися до методології визначення туризму як однієї з галузей промисловості, як "індустрії туризму", в якій створюється певний туристичний продукт, надаються різноманітні туристичні послуги і яка фокусується на продаж цього продукту і послуг з метою отримання прибутку. Дослідник ВЛ. Квартальнов приводить таке визначення: "туризм - це сукупність усіх видів бізнесу, які безпосередньо постачають товари та послуги для сприяння бізнесу, задоволенням та розвагам далеко від звичного домашнього оточення".

При цьому наголошується на особливостях цієї сфери бізнесу:

• 1. Реалізація продукту туристичної діяльності відбувається "з рук в руки", що підвищує значущість комунікаційної складової в туристичній діяльності.

• 2. Цей бізнес тісно пов'язаний з організацією розваг і задоволень, а мотивація туриста є визначальною для маркетингу туризму, для формування спектра туристичного продукту і послуг, позиціювання їх на ринку туристичного продукту.

Отже, потреби в туристичній діяльності відрізняються від потреб туриста тим, що це потреби не в розвагах і відпочинку, а в роботі в сфері туризму, яка має забезпечити матеріальні засоби існування працюючих та їх сімей.


Природні та соціальні потреби


Потреби в туристичній діяльності об'єднують потреби двох видів: природні та соціальні.

Природні потреби - це повсякденна потреба в їжі, одязі, житлі. Саме ці потреби спонукають людину працювати, заробляти кошти для фінансування задоволення цих життєзабезпечуючих потреб.

Соціальні потреби охоплюють потреби людей в творчій, трудовій діяльності, соціально-економічній активності, долученні до культурних цінностей, у самореалізації. Звичайно, туристична діяльність є простором для задоволення потреб обох видів. Однак, враховуючи характер усієї діяльності як бізнесової, більш бажаним і продуктивним є залучення до туристичної діяльності працівників з домінуванням саме соціальних потреб, особливо в творчій самореалізації і досягненні успіху. Адже найбільше відповідають характеру туристичної діяльності професії менеджера, комерсанта і підприємця. Саме на них лягає основний тягар організації і продажу туристичного продукту і послуг.

Важливим для розуміння психогенічних (не біологічних) потреб є дослідження Г. Мюррея, автора проективної техніки розпізнання таких потреб "ТАТ" (тест тематичної атерцепції). Згідно з Мюрреєм, потреба означає силу, яка організує сприйняття, інтелект і дію таким чином, що трансформує у визначеному напрямку ситуації невдоволеності, в якій постійно опиняється людина.

Подальші дослідження Д. Макклелланда дозволити ідентифікувати три типи потреб, які слугують джерелом мотивації організаційної поведінки як на рівні суб'єкта, так і колективу загалом:

• влади - прагнення встановити контроль над іншими людьми, впливати на їх поведінку або нести за них відповідальність;

• досягнення - прагнення робити щось краще або більш ефективно вирішувати проблему;

• аффіляції - прагнення знаходити друзів та підтримувати з людьми дружні стосунки.

Потреба досягнення, влади, аффіляції в концепції Макклелланда не виключають одна одну і не розташовані ієрархічно, як це було представлено в концепціях Маслоу іАльдорфера.

Потреба влади виражається як бажання діяти на інших людей. В рамках ієрархічної структури Маслоу, потреба влади потрапляє десь між потребами в повазі та самовираженні. Люди з потребою влади виявляють себе як відверті та енергійні люди, що не бояться конфронтації і прагнуть відстоювати принципові позиції. Найчастіше вони гарні оратори і вимагають до себе підвищеної уваги. Керівництво дуже часто залучає людей з потребою влади, оскільки це дає багато можливостей виявити та реалізувати її.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні різновиди туризму» автора Кляп М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Структура та функції туристичної діяльності“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Туризм як соціокультурний феномен

  • Соціокультурні характеристики туризму

  • Класифікаційний дискурс

  • Структура туризму

  • Розділ 2. Людина в сфері туризму

  • Людина в туристичній сфері: типи, статуси і ролі

  • Соціальна роль

  • Розділ 3. Туристична поведінка

  • Туристична поведінка з позицій плюралістичного підходу

  • Основні біологічні фактори туристичної поведінки

  • Системно-структурний підхід до розуміння туристичної поведінки людини

  • Потреби туриста

  • Мотиви туризму

  • Модель туристичної поведінки

  • Теорії щодо поведінки людини-туриста

  • Розділ 4. Туристична діяльність

  • Соціальна активність

  • Туристична діяльність

  • Структура та функції туристичної діяльності
  • Стимули туристичної діяльності

  • Класифікація туристичної діяльності

  • Економічна діяльність

  • Форми трудової діяльності

  • Розділ 5. Інституціональні характеристики туризму

  • Функції соціального інституту

  • Туризм як господарчий і культурний соціальний інститут

  • Інститут культури

  • Інститут виробництва

  • Туристичні товари і послуги

  • Туризм як культурний феномен

  • Туристська субкультура

  • Розділ 6. Класифікація туризму за видами залежно від критеріїв

  • Класифікація туризму за охопленням території

  • Класифікація туризму за терміном поїздки

  • Класифікація туризму за сезонністю та інтенсивністю турпотоку

  • Класифікація туризму за принципом оплати та організацією продаж

  • Класифікація туризму за ступенем організованості

  • Класифікація туризму за соціо-демографічними ознаками

  • Класифікація туризму за формою організації подорожі та обслуговування

  • Класифікація туризму за засобами пересування

  • Класифікація туризму за метою подорожі

  • Алкотуризм

  • Археологічний туризм

  • Благодійний туризм

  • Винний туризм

  • Гастрономічний туризм

  • Геотуризм

  • Демонологічний туризм (туризм за привидами)

  • Діловий туризм

  • Економний туризм (заощадливий туризм, гарячі тури)

  • Ігровий туризм (розважальний туризм)

  • Інтернет-туризм

  • Кавовий туризм

  • Карнавальний туризм

  • Китовий туризм

  • Конференц-туризм

  • Креативний туризм

  • Лісовий туризм

  • Мисливський туризм (аутфітер-тур)

  • Медіа-туризм (прес-тур)

  • Мовний туризм (лінгвістичний туризм)

  • Модний туризм

  • Музейний туризм

  • Наркотуризм (туризм залежностей)

  • Орхідейний туризм

  • Парфумерний туризм

  • Пляжний туризм

  • Пригодницький туризм

  • Пустельний туризм

  • Релігійний туризм (сакральний туризм, паломницький туризм, езотеричний туризм)

  • Романтичний туризм

  • Секс-туризм (сексуальний туризм)

  • Сирний туризм

  • Спортивний туризм

  • Тедді-беар туризм (туризм іграшок)

  • Темний туризм (чорний туризм, туризм суму, танатотурнзм, туризм по в'язницях)

  • Фермерський туризм

  • Чайний туризм

  • Шопінг-туризм

  • Ядерний туризм