• o провідний виробник промислової продукції, чий внесок до валового національного продукту становить 6,1 %;
• o провідний платник податків;
• o роботодавець 127 млн людей, тобто кожного п'ятнадцятого з усіх працюючих;
• o галузь світової економіки, яка найдинамічніше розвивається.
Як бачимо, всі наведені визначення сконцентровані на "економічному" тлумаченні туризму.
Однак, навіть серед науковців та практиків економічного спрямування побутує думка щодо необхідності більш широкого поняття туризму, що виходить за межі "індустріального підходу". Так, для Національної політики навчання туризму (США) типова така дефініція туризму - це "дія та активність людей, які їздять у місце чи місця за межами свого регіону з будь-якою ціллю, за винятком щоденних поїздок на роботу."
Як бачимо, у цьому визначенні взагалі відсутня та частина туризму, що пов'язана з його організацією. Разом з тим, слід погодитись із російським дослідником М.Б. Біржаковичу що туризм хоча й відноситься до класу мандрівок, але на відміну від подорожей, туризм - категорія, яка переживає сильний вплив економіки та політики, на додаток до всього наділений дуалізмом внутрішньої природи явища. На його думку, туризм - це
• а) особливий масовий вид подорожей із чітко визначеними цілями туризму, які здійснюють власне туристи, тобто діяльність самого туриста;
• б) діяльність з організації та здійснення (супроводження) таких подорожей, туристська діяльність. Така діяльність здійснюється різними підприємствами індустрії туризму та суміжних галузей.
Подальшого розширення предметне визначення туризму набуло в роботах російських та українських туризмологів. Зокрема класичне визначення туризму у зазначеній роботі М.Б. Біржакова виглядає так: туризм - це тимчасове переміщення людей з місця свого постійного проживання в іншу країну чи іншу місцевість в межах своєї країни у вільний час з метою отримання задоволення та відпочинку, в оздоровчих та лікувальних, гостьових, пізнавальних, релігійних чи професійно-ділових цілях, але без занять оплачуваною роботою з джерела у відвідуваному місці.
Саме такі розширені визначення туризму утворюють другу групу.
Принципового значення для подальшого уточнення змісту поняття "туризм" мають роботи відомого українського філософа В.С. Пазенка. Обґрунтовуючи необхідність створення інтеґраль-ної науки - туризмології, він пише: "Одним із чинників, який стимулює створення туризмології, є тенденція перегляду визначення туризму як суто "індустрії подорожей та відпочинку", надання цьому поняттю "людського виміру". А це, в свою чергу, передбачає наголос на світоглядне, культурне, пізнавальне, етичне, комунікативне значення туризму як специфічного соціального інституту і феномену загальнолюдської культури. В цьому аспекті головним об'єктом туризмознавства є не готелі, кемпінги, тур-бюро і агенції, а людина, що подорожує.
Подорож - один із ключових понять тезаурусу туризмознавства: "вид діяльності, який ми називаємо туризмом, включає в себе організацію подорожей і індустрію гостинності". На значення поняття "подорож11 вказують і французькі теоретики: "Так само, як географія знайшла єдність у території, туризмологія повинна знайти свою єдність у "подорожі". Але подорож - не лише одна із форм діяльності людини, прояв її способу життя. Втім людина, що подорожує (вчений, бізнесмен, прочанин, відпочиваючий країнознавець, спортсмен-альпініст чи "молодий шукач пригод") - це не просто "споживач туристського продукту", що пересувається у просторі і часі, а особистість, яка протягом мандрівок, поїздок, походів прилучається до світу природи і культурних артефактів, до "ціннісних галактик" інших країн, народів, людей. Саме така особистість за нашим переконанням утворює епіцентр філософії туризму. Саме особистість, тобто індивід, який здатний не просто споглядати світ, або "споживати", використовувати його, в тому числі у варварський спосіб (згадаймо понівечені лісові галявини після туристської "навали" вихідного дня), а милуватися ним, засвоювати багатства природи культури, перетворюючи набуті знання і враження у надбання власної духовності."
За такого підходу дедалі більшого поширення набуває визначення туризму як масштабного соціального явища - соціального феномену.
Так, російські дослідники дають одне з найбільш розширених (І водночас конкретних) визначень туризму: багатозначний термін, який охоплює різні сфери цього складного феномену:
1) "тимчасові виїзди (подорожі) громадян Російської Федерації, іноземних громадян та осіб без громадянства з постійного місця проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових, спортивних, релігійних та інших цілях без занять оплачуваною діяльністю в країні (місці) тимчасового перебування (закон "Про основи туристської діяльності в РФ" від 1 грудня 1996 р., Додаток №1). Туризм передбачає тимчасове переміщення населення з одного регіону (району, міста, села) в інший, якщо воно не пов'язане з переміною місця проживання чи роботи.
Базовим вважається визначення туризму, прийняте Статистичною комісією ООН в 1993 році, згідно з яким туризмом вважається діяльність осіб, які подорожують та здійснюють перебування в місцях за межами їх звичного середовища протягом періоду, що не перевищує року поспіль, з метою відпочинку, діловими та іншими цілями;
• 2) приватний випадок подорожей з чітко визначеними цілями та поєднуваний з діяльністю з організації та здійснення таких подорожей. В ширшому сенсі туризм означає переміщення з одночасною зміною побуту людей. Розвиток туризму перебуває під більшою залежністю від стану економіки та геополітичних процесів, які відбуваються як в окремій країні, так і в світі загалом. В сучасному трактуванні туризмом називають діяльність, пов'язану з масовим туристським переміщенням, його матеріальною базою, рівнем обслуговування, досягненнями туристів-спортсменів;
• 3) форма розумового та фізичного виховання, що реалізується через подорожі;
• 4) популярна форма організації відпочинку, проведення дозвілля;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні різновиди туризму» автора Кляп М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Соціокультурні характеристики туризму“ на сторінці 2. Приємного читання.
