Інститут виробництва

Сучасні різновиди туризму

Інститут виробництва здійснює організацію праці та управління трудовою діяльністю, спираючись на систему організаційно-управлінських соціальних організацій і структур. До засобів реалізації мети належать засоби виробництва - фабрики, заводи, науково-дослідні і проектні інститути та установи. Ознаки інституту виробництва притаманні і феномену туризму, в якому також здійснюється трудова діяльність щодо виробництва туристичних товарів і надання туристичних послуг. Управління цією діяльністю здійснюється системою організаційно-управлінських організацій, а засобами реалізації туристичної місії слугують як виробничі підприємства - для виготовлення туристичних товарів, так і установи та організації - для надання туристичних послуг. Туризму, як інституту виробництва, притаманні також система стимулів та санкцій як щодо учасників виробничого процесу, так і тих, хто здійснює інституалізаційні функції щодо продукування туристичних послуг.

Туризм, як інститут виробництва, реалізує потреби значної частки населення - у туристичних товарах та послугах, а для значних соціальних груп, залучених до процесу виробництва - задоволення потреб у роботі і заробітку. Останні мають різні соціальні статуси і відповідні соціальні ролі: робітники і роботодавці, управлінці і виконавці, підприємці, службовці, спеціалісти та ін.

Туризм, як інститут виробництва, має за мету забезпечення матеріальних і духовних ресурсів для задоволення життєвих потреб людей у предметах ужитку, релаксації, засобах виробництва. Здійснюється ця мета через виконання виробництвом головної функції - діяльності щодо виготовлення сукупності туристичних промислових товарів і послуг, а також техніки, обладнання та інших засобів виробництва для випуску цих товарів. Ще однією важливою функцією туризму як інституту виробництва є його соціалізаційна функція в процесі праці. У процесі праці людина навчається отримувати і передати інформацію, реагувати на тиск зовні і вирішувати конфліктні ситуації, дозувати власні зусилля, встановлювати зв'язки і напрацьовувати авторитет. У цьому процесі виявляється когнітивний елемент, пов'язаний з отриманням нових навичок і пізнанням предметної сторони світу, а також естетичний елемент, що виражається в наданні продукту деякої закінченої форми. Праця є обміном діяльністю в самому широкому сенсі слова. І навіть індивідуальна праця втілює інтерналізовані норми, вироблені в процесі такого обміну. Праця - це школа соціалізації, у якій проходить вагома частина всього нашого життя. І поряд із виробництвом продуктів і послуг, праця виступає як виробництво і відтворення самої людини.

Інститут ринку

Складність наступного елемента туризму як економічного інституту - інститут ринку - полягає в тім, що він тільки починає досліджуватися соціологами, описаний в соціологічній літературі, з'явилися перші вітчизняні роботи з соціології ринку. Ось одне із соціологічних визначень ринку: ринок - це сукупність структурно пов'язаних продавців і покупців певного товару (товарної групи), діяльність яких регулюються певними правилами і концепціями контролю, які поділяє більшість учасників. Як видно із визначення, туризмологію турбують насамперед наявність структурних та національних елементів ринку у галузі туризму, а також їхній зв'язок з діями учасників ринкових відносин.

В соціології до складу елементів, що утворюють ринок, відносять:

• o склад учасників ринку (продавців і покупців);

• o склад товарів (товарної групи), які учасники виробляють і обмінюють;

• o структурні елементи, що виражають стійкі форми організації і зв'язки між учасниками ринку;

• o інституціональні елементи (формальні і неформальні), що обмежують і стимулюють поведінку учасників ринку;

• o концепції контролю, що регулюють формування ділових стратегій учасників ринку.

Як бачимо, феномену туризму притаманні всі основні елементи ринку. Дійсно, є продавці і покупці туристичних товарів і послуг, є певний асортимент цих товарів і послуг, що утворює туристичну товарну групу, існують туристичні фірми, агенції і виробництва, що забезпечують сталі зв'язки між учасниками ринку туристичних товарів і послуг. Ці зв'язки реґламентуються у вигляді законодавства, норм і приписів, що регламентують поведінку учасників ринку, визначають ділові стратегії ринкової поведінки, виконання яких контролюється на інституційному рівні. Основною функцією інституту ринку є діяльність із забезпеченням та здійсненням процесу обміну між учасниками ринку. Для здійснення цієї функції інституту ринку туристичних товарів і послуг має відповідні засоби - ресурси (форми капіталу) та організації (підприємство та бізнес), а також ділові зв'язки (стратегічні альянси, ділові мережі та ділові асоціації).


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні різновиди туризму» автора Кляп М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інститут виробництва“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Туризм як соціокультурний феномен

  • Соціокультурні характеристики туризму

  • Класифікаційний дискурс

  • Структура туризму

  • Розділ 2. Людина в сфері туризму

  • Людина в туристичній сфері: типи, статуси і ролі

  • Соціальна роль

  • Розділ 3. Туристична поведінка

  • Туристична поведінка з позицій плюралістичного підходу

  • Основні біологічні фактори туристичної поведінки

  • Системно-структурний підхід до розуміння туристичної поведінки людини

  • Потреби туриста

  • Мотиви туризму

  • Модель туристичної поведінки

  • Теорії щодо поведінки людини-туриста

  • Розділ 4. Туристична діяльність

  • Соціальна активність

  • Туристична діяльність

  • Структура та функції туристичної діяльності

  • Стимули туристичної діяльності

  • Класифікація туристичної діяльності

  • Економічна діяльність

  • Форми трудової діяльності

  • Розділ 5. Інституціональні характеристики туризму

  • Функції соціального інституту

  • Туризм як господарчий і культурний соціальний інститут

  • Інститут культури

  • Інститут виробництва
  • Туристичні товари і послуги

  • Туризм як культурний феномен

  • Туристська субкультура

  • Розділ 6. Класифікація туризму за видами залежно від критеріїв

  • Класифікація туризму за охопленням території

  • Класифікація туризму за терміном поїздки

  • Класифікація туризму за сезонністю та інтенсивністю турпотоку

  • Класифікація туризму за принципом оплати та організацією продаж

  • Класифікація туризму за ступенем організованості

  • Класифікація туризму за соціо-демографічними ознаками

  • Класифікація туризму за формою організації подорожі та обслуговування

  • Класифікація туризму за засобами пересування

  • Класифікація туризму за метою подорожі

  • Алкотуризм

  • Археологічний туризм

  • Благодійний туризм

  • Винний туризм

  • Гастрономічний туризм

  • Геотуризм

  • Демонологічний туризм (туризм за привидами)

  • Діловий туризм

  • Економний туризм (заощадливий туризм, гарячі тури)

  • Ігровий туризм (розважальний туризм)

  • Інтернет-туризм

  • Кавовий туризм

  • Карнавальний туризм

  • Китовий туризм

  • Конференц-туризм

  • Креативний туризм

  • Лісовий туризм

  • Мисливський туризм (аутфітер-тур)

  • Медіа-туризм (прес-тур)

  • Мовний туризм (лінгвістичний туризм)

  • Модний туризм

  • Музейний туризм

  • Наркотуризм (туризм залежностей)

  • Орхідейний туризм

  • Парфумерний туризм

  • Пляжний туризм

  • Пригодницький туризм

  • Пустельний туризм

  • Релігійний туризм (сакральний туризм, паломницький туризм, езотеричний туризм)

  • Романтичний туризм

  • Секс-туризм (сексуальний туризм)

  • Сирний туризм

  • Спортивний туризм

  • Тедді-беар туризм (туризм іграшок)

  • Темний туризм (чорний туризм, туризм суму, танатотурнзм, туризм по в'язницях)

  • Фермерський туризм

  • Чайний туризм

  • Шопінг-туризм

  • Ядерний туризм