Туристська субкультура

Сучасні різновиди туризму

Туристська субкультура, на відміну від інших видів субкультури, має яскраво виражений локалізований характер. Всі її форми й жанри проявляються тільки:

• а) поза міською рисою на маршруті;

• б) у літню пору - розпал туристського сезону.

Слід тільки її носіям повернутися до звичного способу життя, як субкультура зникає. Турист не виділяється в міській юрбі або в трудовому колективі ні своєю зовнішністю, ні манерою говорити або триматися, ні змістом мови або якимсь особливим сленгом.

Ще однією особливістю туристичної культури є те, що її носіями, агентами, поширювачами є досить невелике співтовариство міських інтелігентів у колишньому СРСР і нинішній Україні, хто протягом багатьох років займається туризмом, перетворивши його в другу професію й додатковий спосіб життя. Саме в їхньому середовищі - досить згуртованому, стійкому, що відтворюються з покоління в покоління - існують своєрідні пісні, мова спілкування, анекдоти й повір'я, а також інші жанри вербального й мовленнєвого фольклору, які можна зустріти тільки тут. Виникнувши в 1950-х рр., туристський рух до 1970-х рр. набрав повну силу. Будучи спочатку рухом в основному студентським, він згодом перетворився в рух "інженерський". Той, хто починав молодим, давно став дорослим, але не кинув улюбленого заняття.

Наприкінці XX ст. з молодіжного явища туристська субкультура стала явищем дорослого покоління. Основна маса нинішніх туристів -30-річні. Організованими суб'єктами такої субкультури в радянські часи виступали:

• а) туристська група чисельністю від 8 до 16 чоловік, своєрідний первинний осередок субкультури;

• б) туристський клуб - об'єднання за інтересами, добровільна аматорська організація туристів, де організовувалися й матеріально забезпечувалися маршрути, зберігалися й передавалися традиції, зв'язані, наприклад, з обрядами присвяти.

Слід зазначити, що в літературі з туризмології подекуди перебільшується локальний, дещо "закритий" характер туристичної культури, обмеженість чисельності її носіїв. Очевидно, що мова має йти про різний рівень засвоєння туристичної культури: з одного боку - агентами, фундаторами і пропагандистами цієї культури (інструкторами, туристами зі значним туристичним досвідом, авторами і дослідниками туристичного фольклору), а з іншого - людьми, які долучаються до туризму як до вже існуючої і сталої інституції дозвілля, і дотикаються до проявів туристичної культури, навіть дотримуються інколи її настанов, підтримують її цінності, коли це зручно і не обтяжливо. Якщо у першому рівні її носіями є агенти туристичної культури, то другий рівень представлений пересічним, нерідко випадковим учасником туристичної подорожі, туристична культура якого носить фрагментарний, несистемний характер. Наявність диференціації туристичної культури підтверджується, зокрема, дослідженнями російського туризмолога І.Є. Ферапонтова.

У туристській субкультурі, на його думку, можна виділити три рівні ієрархії - це "чайники", "просто туристи" і досвідчені члени групи, які ходять у походи вищих категорій складності. При цьому статусні розходження яскраво виражені тільки між першими двома щаблями, і лише між ними перехід відзначається особливим ритуалом. У цілому між туристами вкрай рідко можна зустріти відносини панування й підпорядкування, випадки приниження, знущань над нижчими за рангом. Багато в чому причину треба шукати:

• а) у спільності соціального походження, оскільки туризм - спорт інтелігентів;

• б) у добровільності перебування в турпоході;

• в) у тім, що гарні відносини усередині групи є умовою виживання групи на маршруті. Іронічні клички отут не носять зневажливого-образливого характеру, описаного в соціологічній теорії наклеювання ярлика, а скоріше виступають формою психологічного маркера. Матрацниками туристів-новачків називають тому, що вони ще не звикли обходитися без домашнього комфорту й затишку, а чайниками тому, що гнуться при перших труднощах або тому, що беруть із собою в похід (через незнання) чайники. "Чайник" у туристському фольклорі, пише І.Є. Ферапонтов, - персонаж анекдотичний. Він відрізняється наївністю, невмінням збирати рюкзак, незнанням, які речі необхідні в поході, а які не потрібні, легко піддається на розиграші бувалих туристів.

До складу туристської субкультури варто включати:

• а) речові компоненти (туристський одяг, туристські приналежності, у тому числі рюкзак, намет, казанок, багаття й т.д.);

• б) вербальні жанри (розповіді, казки, анекдоти);

• в) ритуально-поведінкову складову, приміром, обряд присвяти в туристи, марновірства.

Міфологічна проза туристів включає три основні жанри - билини, повір'я й міфи (розповіді про походження надприродної істоти). До складу субкультурної писемності входять щоденники походів, карти, схеми маршрутів, лірика, пісні-переробки, жартівливі грамоти, частівки, гімни; пародійні "документи", емблеми, саморобні медалі, ордени, кросворди, запрошення, літературні твори, присвячені, як правило, яким-небудь подіям у житті групи, і ін. До них належать написи на різних предметах побуту (ножах, ложках, штормівках, наметах - тобто графіті). Деякі із цих документів функціонують самостійно, інші об'єднуються в єдиний жанр - альбом.

Отже, туристська субкультура включає вербальні й письмові форми фольклору, обрядові традиції, міфологічні уявлення, пісенну творчість, систему цінностей і культурних уявлень, у тому числі особливий кодекс честі й правила поведінки на природі, свій жанр фольклору. Середовищем побутування фольклору виступає первинна контрактна група (туристська група) і первинна формальна організація (туристський клуб), що поєднує кілька таких груп. При цьому в одну туристську групу можуть об'єднуватися люди найрізноманітніших професій, захоплень, віку, соціального статусу, національності. Субкультура тут з'являється в ролі загальної мови, загального культурного коду, що з'єднує в один рух велику кількість груп, що діє ніби поверх професійних і статусних бар'єрів. Характерно, що сутнісні особливості туристичної культури проявляються в тому, як і якою мірою нею реалізуються основні функції культури.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні різновиди туризму» автора Кляп М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Туристська субкультура“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Туризм як соціокультурний феномен

  • Соціокультурні характеристики туризму

  • Класифікаційний дискурс

  • Структура туризму

  • Розділ 2. Людина в сфері туризму

  • Людина в туристичній сфері: типи, статуси і ролі

  • Соціальна роль

  • Розділ 3. Туристична поведінка

  • Туристична поведінка з позицій плюралістичного підходу

  • Основні біологічні фактори туристичної поведінки

  • Системно-структурний підхід до розуміння туристичної поведінки людини

  • Потреби туриста

  • Мотиви туризму

  • Модель туристичної поведінки

  • Теорії щодо поведінки людини-туриста

  • Розділ 4. Туристична діяльність

  • Соціальна активність

  • Туристична діяльність

  • Структура та функції туристичної діяльності

  • Стимули туристичної діяльності

  • Класифікація туристичної діяльності

  • Економічна діяльність

  • Форми трудової діяльності

  • Розділ 5. Інституціональні характеристики туризму

  • Функції соціального інституту

  • Туризм як господарчий і культурний соціальний інститут

  • Інститут культури

  • Інститут виробництва

  • Туристичні товари і послуги

  • Туризм як культурний феномен

  • Туристська субкультура
  • Розділ 6. Класифікація туризму за видами залежно від критеріїв

  • Класифікація туризму за охопленням території

  • Класифікація туризму за терміном поїздки

  • Класифікація туризму за сезонністю та інтенсивністю турпотоку

  • Класифікація туризму за принципом оплати та організацією продаж

  • Класифікація туризму за ступенем організованості

  • Класифікація туризму за соціо-демографічними ознаками

  • Класифікація туризму за формою організації подорожі та обслуговування

  • Класифікація туризму за засобами пересування

  • Класифікація туризму за метою подорожі

  • Алкотуризм

  • Археологічний туризм

  • Благодійний туризм

  • Винний туризм

  • Гастрономічний туризм

  • Геотуризм

  • Демонологічний туризм (туризм за привидами)

  • Діловий туризм

  • Економний туризм (заощадливий туризм, гарячі тури)

  • Ігровий туризм (розважальний туризм)

  • Інтернет-туризм

  • Кавовий туризм

  • Карнавальний туризм

  • Китовий туризм

  • Конференц-туризм

  • Креативний туризм

  • Лісовий туризм

  • Мисливський туризм (аутфітер-тур)

  • Медіа-туризм (прес-тур)

  • Мовний туризм (лінгвістичний туризм)

  • Модний туризм

  • Музейний туризм

  • Наркотуризм (туризм залежностей)

  • Орхідейний туризм

  • Парфумерний туризм

  • Пляжний туризм

  • Пригодницький туризм

  • Пустельний туризм

  • Релігійний туризм (сакральний туризм, паломницький туризм, езотеричний туризм)

  • Романтичний туризм

  • Секс-туризм (сексуальний туризм)

  • Сирний туризм

  • Спортивний туризм

  • Тедді-беар туризм (туризм іграшок)

  • Темний туризм (чорний туризм, туризм суму, танатотурнзм, туризм по в'язницях)

  • Фермерський туризм

  • Чайний туризм

  • Шопінг-туризм

  • Ядерний туризм