Рис. 10.6. Вплив часу на рівень ризику
Динаміка змін, що відбуваються в оточенні туристичного підприємства, може спричинити те, що розтягнення періоду намірів збільшить невизначеність прогнозу щодо майбутніх умов функціонування і можливості досягнення поставлених цілей. Як наслідок, розширюється сфера можливих результатів здійснених дій та зростає ймовірність, що досягнуті ефекти будуть значно відрізнятися від очікуваних.
У фаховій літературі описані два основні підходи до визначення терміна "ризик". У першому підході ризик ідентифікується з можливістю понесення втрат або досягнення прибутку, меншого від очікуваного1. У цьому випадку він становить лише загрозу, певний недолік у намірах, чого потрібно уникати. У другому підході ризик ототожнюється з можливістю прояву ефекту діяльності, який не відповідає очікуванням, а отже, фактичний результат може бути гіршим або кращим за запланований. Це означає, що, залежно від умов, ризик можна трактувати у категоріях загрози або шансу, а оскільки прийняття ризику за певних обставин створює шанс отримання вигоди, то воно повинно сприйматися як імпульс для креативної діяльності, стимулятор підприємливості й інноваційності та чинник економічного прогресу і розвитку.
Результати спостережень засвідчують, що нехтування ризиком у процесі планування діяльності спричинює небезпеку понесення витрат та недосягнення поставлених цілей. Водночас надмірна обачність може призвести до втрати потенційної переваги і марнотрацтва. За таких обставин все більшого значення набувають діагностика та активний контроль ризику. Ці дії полягають в ідентифікації всіх небезпек і шансів, які можуть вплинути на можливості реалізації задекларованих завдань підприємством, а в подальшому - на використання методів і знарядь, що дають змогу обмежувати негативні й ефективно використовувати позитивні наслідки реалізації ризику. Цей процес визначається як управління ризиком.
Управління ризиком - це практична діяльність з пом'якшення впливу негативних наслідків ризиків на керовану систему, яка передбачає розроблення різних заходів, що сприяють усуненню можливих негативних наслідків ризику. До таких заходів належать процедури попереджувального характеру, які передбачають конкретні рекомендації для осіб, що приймають і реалізують ризикові рішення, інструкції з реалізації обраної ризикової альтернативи тощо1.
Управління ризиком має сприяти підприємству в досягненні основних цілей на шляху елімінації загроз та пошуку шансів. Спосіб реалізації підприємством основних завдань, які накладаються на процес управління ризиком, може бути різний, однак застосовувані процедури відбуваються у визначеній послідовності й охоплюють:
• ідентифікацію видів ризику, яким піддається підприємство;
• оцінку потенційного впливу визначених видів ризику на результати діяльності;
• вибір і впровадження методів контролю та моніторингу ризику.
Фаза ідентифікації полягає у визначенні джерел ризику і чинників, які спричиняють їх активізацію, та передбаченні можливих прямих і непрямих наслідків реалізації ризику. На практиці це відбувається в процесі вивчення потенційних загроз і шансів з боку оточення, які можуть впливати на здатність суб'єкта досягати визначених цілей з урахуванням його сильних і слабких сторін. У цій фазі підприємства часто використовують методи стратегічного аналізу, тобто SWОТ'-аналіз, метод експертних оцінок, які ґрунтуються на думці фахівців, або евристичні методи (наприклад, мозкової атаки).
Пояснення джерел виникнення будь-якого виду ризику, що детермінує діяльність сучасних суб'єктів підприємницької діяльності, можна пошукати у явищі дисконтинуації. Дисконтинуація означає ситуацію, у якій відбувається несподівана зміна розміру або ознак об'єкта, попри те, що чинники, які впливають на формування явищ, кардинально не змінюються1.
Можна виокремити дві сфери виникнення причин реалізації ризику: дисконтинуації зовнішні (екзогенні) й внутрішні (ендогенні). Ці категорії графічно зображено на рис. 10.7.
Рис. 10.7. Процес дисконтинуації
Наслідки зовнішньої диcконтинуації зазвичай стосуються всіх підприємств, які функціонують на певному ринку. Екзогенними джерелами ризику є неочікувані зміни в кон'юнктурі ринку, взірців споживання, політична дестабілізація, природні катаклізми. Ці чинники формують попит на послуги, що надаються туристичними підприємствами, і можуть спричинити суттєве відхилення реального попиту від планового.
Іншим прикладом зовнішніх дисконтинуацій може бути запровадження нових технологічних прийомів, які спричинюватимуть швидше економічне зношення капіталу і скорочення періоду експлуатації об'єкта. До цієї групи належать також зміни правового поля, що впливає на стабільність умов функціонування суб'єктів, а також нові умови співпраці з контрагентами та зміну активності основних суперників, що безпосередньо впливає на конкурентну позицію туристичного підприємства.
Наслідки внутрішньої дисконтинуації є відчутними лише для суб'єкта. Основною причиною реалізації ендогенного ризику є труднощі з отриманням відповідних засобів, наприклад, компетентних працівників, матеріальних засобів для надання послуг, що забезпечують закладені якісні стандарти, обігових коштів для фінансування поточної діяльності. Джерелом внутрішнього ризику можуть також бути недієва система контролю чи перебої в інформаційних каналах.
Ідентифікація та оцінка ризику становлять інформаційний ґрунт вибору адекватних методів його контролю. Контроль ризику слугує обмеженню можливих втрат і примноженню потенційних переваг, які є наслідком реалізації ризику. Предметом зацікавлення є лише ті види ризику, якими можна маніпулювати за наявних засобів підприємства і відповідно до його завдань. Вибір методів контролю та їх впровадження має бути доповнений тривалим трансфером інформації про явища, які відбуваються у підприємстві та його оточенні.
У випадку невизначеності туристичне підприємство робить різні кроки, які мають на меті уникнути небажаних наслідків прийняття рішення за відсутності знань. У сучасній практиці застосовують декілька способів (методів) зменшення ризику1:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент туристичного підприємства» автора Кудла Н.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Способи управління ризиком у туристичній діяльності“ на сторінці 2. Приємного читання.
