У літературі найчастіше трапляються критерії, якими на практиці користуються покупці послуг для оцінки якості, а саме1:
• доступність послуги - йдеться не лише про розміщення об'єктів, час їх роботи чи виконання послуги, а й доступність інформації про фірму, її пропозицію, простота контакту (телефонного чи електронного) тощо;
• інгірормація про послуги фірми - наближений критерій, який асоціюється з доступністю послуги, але стосується переважно дохід* ливості формулювання інформації для пересічного покупця;
• компетенція - фаховість та підготовка до надання послуг, вправність і вміння персоналу;
• ввічливість персоналу, який обслуговує клієнтів;
• чуйність до потреб клієнтів, бажання надати їм негайну допомогу, яка відповідає їхнім сподіванням, уважне ставлення до споживача послуг;
• довіра, репутація й відкритість фірми та її працівників, сумлінність, з якою підприємство ставиться до своїх клієнтів;
• відповідальність за весь процес надання послуг, а також за кінцевий ефект;
• безпека - послуга має бути позбавлена елементів ризику і сумнівів щодо дотримання вимог у цій сфері;
• матеріальне облаштування об'єкта - стан об'єкта, його оснащення, естетика, вплив на самопочуття клієнта;
• знання і розуміння потреб споживачів.
У сучасних умовах, усвідомлюючи виняткове значення якості обслуговування, багато туристичних підприємств розробляють і впроваджують у своїх структурах корпоративні, професійні та ділові стандарти поводження. Однак без попередньої підготовки й створення механізмів, що забезпечують корисний вплив на персонал, у деяких випадках замість позитивного ефекту одержують нові проблеми. Для запобігання цьому необхідно дотримуватися певних рекомендацій.
По-перше, стандарти, відповідно до яких співробітники будуватимуть свою поведінку на роботі, мають бути реальними й адекватними їх професійним навичкам. Спеціалісти з корпоративної етики рекомендують узгодити посадові інструкції з відповідними механізмами природного контролю людини: почуттям сорому, провини, гордості, відповідальності.
По-друге, правильні стандарти ґрунтуються на загальних цінностях, принципах і правилах поведінки, які характерні для підприємства. Тому в стандарти поведінки варто вміщувати загальноприйняті правила поведінки, які допомагають регулювати відносини загалом. Наприклад, з кодексу професійної етики працівників готельного бізнесу в стандарти поводження звичайно вносять загальні принципи турботи про туристів: надання необхідної допомоги, чесність, порядність, відповідальність.
По-третє, у готелях мають бути механізми, що дають можливість регулювати, поновлювати та добудовувати нові модулі в стандартах поведінки відповідно до змінних умов.
По-четверте, текст змісту внутрішнього стандарту поведінки не повинен уподібнюватися юридичному документу. Наведені в ньому правила мають бути викладені доступно й викликати довіру та бажання їх дотримуватися.
Критерії якості послуг та якості обслуговування клієнтів взаємно переплітаються і спільно характеризують споживчий ефект, який виникає завдяки наданню послуги та її споживанню туристами. Підсумовуючи, необхідно наголосити, що всі перелічені та охарактеризовані спроби вимірювання якості й оцінки діяльності перебувають у тісному кореляційному взаємозв'язку. В умовах конкурентної боротьби практично неможливо встановити результати, у межах яких можна досягти високого рівня задоволення споживачів при одночасному низькому рівні показників якості послуг та якості обслуговування клієнтів.
Вимоги щодо якості окремих груп туристичних підприємств
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент туристичного підприємства» автора Кудла Н.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ринкові аспекти якості туристичних послуг“ на сторінці 2. Приємного читання.
