Методи і показники оцінки використання матеріально-технічної бази туристичних підприємств

Менеджмент туристичного підприємства

У гастрономічних закладах застосовують показник готовності приміщення до надання послуг харчування (WTn), тобто відсоткове відношення кількості обслужених клієнтів за визначений період (Іок) до виробничої місткості приміщення споживання їжі у цьому 4aci(ZJ:

ИТП=^-100%. (7.27)

Відомо, що для вищої готовності гастрономічного закладу надавати послуги важливе значення має, нарівні з кількістю споживачів, тривалість його роботи та середній час обслуговування одного клієнта. На практиці, аналізуючи здатність надання послуг гастрономічними закладами з урахуванням наведених чинників, використовують показник відвідуваності ресторану RCR (restaurant capacity ratio):

ВСЯ=Т^ Ю0%, (7.28)

де ьж - кількість обслужених клієнтів; Ьн - кількість посадкових місць у приміщенні споживання їжі; Т - час роботи ресторану, год; Т - середній час обслуговування одного клієнта.

Варто звернути увагу на те, що скорочення середнього часу обслуговування одного клієнта забезпечує зростання пропускної спроможності закладу харчування, а при сталій кількості клієнтів призводить до відсоткового зниження цього показника. Цей показник може показати зростання пропускної спроможності ресторану через збільшення кількості клієнтів, що зумовлено скороченням часу їх обслуговування.

Аналогічно можна аналізувати показники готовності спортивно-рекреаційного устаткування до надання послуг. З огляду на наведений раніше показник денної виробничої спроможності гірськолижного витягу (£дзв) можна представити показник використання денної пропускної спроможності витягу (ТУЗ ):

100%, (7.29)

дзв

де Ьт - кількість клієнтів, які скористалися витягом упродовж дня; 2т - денна пропускна норма витягу.

Мірою використання пропускної спроможності туристичних посередників (туристичних агенцій) може бути показник кількості реалізованих туристичних продуктів (І ) до кількості підготовлених до продажу (Ік). Цей коефіцієнт обчислюється як узагал ьн навальний , що охоплює діяльність туристичної агенції, або визначається окремо для кожного туристичного продукту чи пакета.

Можна також використовувати коефіцієнт кількості проданих індивідуальних місць на туристичні заходи для так званих самотніх відносно кількості всіх проданих місць або коефіцієнт кількості заходів, проданих сім'ям, стосовно кількості всіх проданих туристичних заходів. Наведений показник подамо у вигляді формули:

ЦГЗп = -^-100%, (7.30)

де УЇЗ - показник використання пропускної спроможності туристичної агенції; І - кількість проданих місць на туристичні заходи (загальна, для певного заходу, наприклад, відпочинок у Болгарії, або конкретного туру, наприклад, відпочинок у Болгарії з 14 по 25 липня 2011 р.); / -- кількість підготовлених у каталозі місць за туристичним каталогом на певний рік або сезон (загальна, для певного заходу або конкретного туру).

Аналіз місткості та спроможності (готовності) туристичних підприємств, об'єктів і споруд матеріально-технічної бази зазвичай враховує кількісний аспект діяльності. З погляду бізнесової активності туристичні підприємства зацікавлені передусім у економічному аналізі своєї діяльності. Наведені вище показники не враховують втрачених економічних можливостей з причини неповного використання виробничих ресурсів. Однак суттєвим в оцінці ефективності використання матеріально-технічної бази туристичних підприємств є вартісний підхід до результатів господарської діяльності. Для підприємця найважливішою економічною категорією є прибуток.

Для оцінювання економічних результатів діяльності туристичних підприємств можуть бути придатні різні показники продуктивності основних засобів. Серед них - фондовіддача, тобто показник ефективності використання об'єктів і туристичних споруд упродовж місяця, кварталу, року 0^ ), який визначається відношенням обсягу реалізованих послуг (у грошовому і натуральному виразі) упродовж місяця, кварталу, року (5п) до середньої вартості основних засобів за відповідний період (В ):

(7.31)

Цей показник визначає середню реалізовану вартість обсягу послуг на одну гривню основних засобів туристичного підприємства. Він може бути обчислений стосовно підприємства загалом і для окремих елементів матеріально-технічної бази, наприклад, для поверху готелю, закладу харчування, рекреаційного відділу тощо.

Окрім збільшення об'єму реалізованих послуг, підвищення засобовіддачі може бути досягнуто завдяки1:

• відносно невисокій питомій вазі основних засобів (на відміну від фірм туристичного посередництва, підприємствам готельно-ресторанного бізнесу цього важко досягти);

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент туристичного підприємства» автора Кудла Н.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи і показники оцінки використання матеріально-технічної бази туристичних підприємств“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Суть, ознаки і функції туристичних підприємств

  • Типологія туристичних підприємств

  • Суспільно-психологічні детермінанти управління

  • Розділ 2. Сутність основних функцій менеджменту туристичного підприємства

  • Організаційна функція у менеджменті туризму

  • Мотивація як функція менеджменту

  • Модель відносин взаємодії

  • Сучасні теорії мотивації працівників

  • Теорія зміцнення мотивації

  • Практичні аспекти мотивації

  • Контроль діяльності

  • Прийняття рішення

  • Розділ 3. Оточення туристичного підприємства

  • Політико-правове оточення

  • Економічне оточення

  • Суспільно-демографічне і культурне оточення

  • Природне оточення

  • Технологічне оточення

  • Мікрооточення туристичного підприємства

  • Внутрішнє середовище туристичного підприємства та його елементи

  • Розділ 4. Управління туристичним підприємством в ринкових умовах

  • Особливості пропозиції туристичних підприємств

  • Місце підприємств у системі туристичної пропозиції

  • Особливості туристичного попиту

  • Ознаки туристичного попиту

  • Чинники, що визначають обсяг туристичного попиту

  • Розділ 5. Продукт туристичного підприємства

  • Туристичні блага та інфраструктура

  • Туристична послуга - складова продукту

  • Специфічні ознаки туристичних послуг

  • Планування продукту туристичного підприємства

  • Розділ 6. Трудові ресурси у діяльності туристичного підприємства

  • Особливості праці у туризмі

  • Управління персоналом туристичного підприємства

  • Персонал як чинник забезпечення якості готельних послуг

  • Розділ 7. Управління матеріально-технічною базою туристичного підприємства

  • Основні підходи до визначення функціональної придатності об'єктів і споруд матеріально-технічної бази туризму

  • Методи і показники оцінки використання матеріально-технічної бази туристичних підприємств
  • Розділ 8. Управління якістю послуг туристичних підприємств

  • Підходи до вимірювання показників якості туристичних послуг

  • Ринкові аспекти якості туристичних послуг

  • Вимоги щодо якості окремих груп туристичних підприємств

  • Способи й методи оцінки якості у туристичному підприємстві

  • Розділ 9. Управління інформаційними процесами туристичних підприємств

  • Інтернет у діяльності туристичних підприємств

  • Електронні системи бронювання і продажу туристичних послуг

  • Розділ 10. Ефективність управлінської діяльності туристичних підприємств

  • Управління інвестиційною діяльністю туристичного підприємства

  • Використання логістики в управлінні туристичним підприємством

  • Способи управління ризиком у туристичній діяльності

  • Аналіз господарської діяльності туристичного підприємства