• державне регулювання транспортної діяльності.
Передостаннім елементом туристичного продукту є сформований популяризаційною діяльністю образ місця перебування. Ця складова має великий вплив на прийняття рішення щодо купівлі визначених послуг.
Останнім елементом туристичного продукту є його ціна. Вона переважно складається з витрат розміщення, харчування, переїзду та витрат з використання обраних атракцій місця тимчасового перебування.
Туристичний продукт можна трактувати у вузькому й широкому значенні. У вузькому розумінні - це все те, що турист купує (наприклад, послуги з розміщення, харчування, переміщення). Такий підхід, однак, не враховує того, що зазвичай є мотивом подорожі.
Інші елементи, які пов'язані зі сферою вражень і сподівань туриста, відображено у визначенні туристичного продукту в ширшому
значенні.
Туристичний продукт може перебувати у нескінченній кількості комбінацій окремих елементів, однак він завжди має відповідати потребам туристів, тобто їхній уяві про туристичний продукт, споживання якого приносить задоволення. Під широким значенням туристичного продукту розуміють "композицію того, що туристи роблять" та цінностей, улаштувань і послуг, які при цьому вони використовують'*1.
Отже, туристичний продукт є сумою вражень, які отримує турист під час і після його споживання, а також різноманітних переживань туриста від моменту залишення місця постійного проживання до часу його повернення2. Як стверджує В. Мідлентон, з погляду потенційного клієнта, котрий розмірковує над довільною формою подорожі, продукт може бути визначений як пакет матеріальних і нематеріальних складових, що ґрунтуються на можливості проведення часу в місці призначення. Цей пакет визначається туристом як переживання, яке доступне за відповідну ціну3.
Туристичний продукт у широкому розумінні визначають як "комплекс матеріальних і нематеріальних властивостей (у тому числі якість, стандарт, клас, престиж, ціна, фірмовий знак, торговельна марка тощо), які турист може сприймати, якщо вони відповідають його потребам і завдяки їхньої купівлі він відчуває особисте задоволення"4.
Як зазначає В. Кіптенко, туристичний продукт-це "сукупність речових (предмети споживання), неречових (послуги) споживчих вартостей, необхідних для повного задоволення потреб туристів, що виникають під час їхньої подорожі (поїздки) і спричинені саме цією подорожжю"5.
Туристичний продукт можна розглядати у просторовому значенні. У цьому аспекті він є сукупністю елементів, які формуються багатьма суб'єктами господарської діяльності, які частково схожі, частково е гетерогенними, але завжди комплементарними. Кожен із цих елементів функціонально пов'язаний з іншими, навіть якщо вони створені різними виробниками. Ця залежність поєднує можливості надання послуг різними туристичними підприємствами у певному регіоні, коли кожна з них не в змозі задовольнити сукупного попиту.
Відомо, що кількість і якість туристичного продукту залежить від розпорошених і різнорідних туристичних підприємств. Кожна ланка ланцюга послуг, які надаються туристичними операторами, транспортними перевізниками, туристичними агенціями, готелями, ресторанами, провідниками, перекладачами та багатьма іншими надавачами послуг, становить лише один елемент, чи компонент, очікуваного або замовленого туристом продукту. У сукупності ж ці елементи дають змогу пізнати переживання або відчуття туристів та їх оцінку якості окремих послуг, які формують туристичний продукт.
Характерною ознакою продукту туристичного підприємства е те, що він є результатом колективної праці, які створюють пропозицію, а також суспільно корисним благом, яке задовольняє людські потреби, що стосуються туристичної активності. Його критерієм є споживча вартість, тобто ознаки, які визначають його здатність задовольняти потреби. Вони можуть мати матеріальний і нематеріальний характер. На цю особливість звертає увагу Й. Кріпендорф, визнаючи, що туристичний продукт є сукупністю матеріальних і нематеріальних елементів, які надають споживачам різноманітні користі1. У випадку туристичних продуктів домінують нематеріальні елементи, що підтверджує його послуговий характер.
Туристичний продукт найчастіше постає у послугах. Послугою є продукт як готельних, гастрономічних, транспортних підприємств, так і спортивно-рекреаційних центрів чи парків розваг. Це означає, що основна користь споживачів виникає з його нематеріального елемента (ядра). Аналізуючи матеріальні й нематеріальні компоненти туристичного продукту, можна стверджувати, що вони формуються по-різному, але здебільшого ядро продукту має нематеріальний характер (рис. 5.2).
Найчастіше туристи ідентифікують туристичний продукт з країною його споживання (Альпи - австрійські, Альпи - швейцарські, Татри - польські, Татри-словацькі), далі - за районом та місцем відвідування (Тироль, Давос, Закопане, Буковель),
Рис. 5.2. Континуум матеріальності туристичного продукту
а у сфері окремих послуг, наприклад, готелі і ресторани - за назвою мережі (наприклад, "Holiday Inn", "Marriott", "McDonald's", "Картопляна хата").
Туристичний продукт з огляду на значну частку послуг має специфічні ознаки. Найважливішими серед них є такі:
• споживання туристичного продукту завжди є одноразовим актом, навіть якщо аналогічний пакет використовується у тому самому місці й часі;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент туристичного підприємства» автора Кудла Н.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 5. Продукт туристичного підприємства“ на сторінці 3. Приємного читання.
