Дуже важливою ознакою туристичного попиту є його реститу-^{відновлення). На ринках сформованого туристичного попиту мотиваційна потреба подорожувати є настільки сильною, що лише зміна економічних умов споживача у подальшому призводить до відмови від туризму.
Реституційний характер туристичного попиту виявляється через:
• повторні купівлі туристичного продукту того самого виду, що й спожитого попередньо;
• купівлю продукту вищої якості, сучаснішого або такого, котрий відповідає панівним тенденціям моди, що загалом є результатом збільшення доходів.
Наступною ознакою туристичного попиту є його мобільність* тобто постійне переміщення до місць пропозиції, а отже, основна частина туристичного споживання просторово віддалена від місця постійного проживання1. Натомість сам акт купівлі можна здійснити у місці постійного проживання. Однак важливим є факт, що рішення про виїзд і пов'язане з ним туристичне споживання приймається споживачем у значній віддаленості від місця, якого воно стосується, й переважно зі значним часовим випередженням. Незважаючи на прийняте рішення, споживач ризикує внаслідок непевності наступних рішень купівлі та можливих негативних наслідків. Тільки у місці виявлення пропозиції споживач може спростувати та зіставити свої сподівання з якістю наданих послуг та привабливістю туристичних об'єктів.
Туристичний попит характеризується значними періодичними коливаннями, особливістю яких є сезонні коливання (з огляду ва річний цикл коливань). Сезонність виявляється нерівномірністю у просторі й часі та кількістю туристичних послуг, які надають підприємства. Натомість Р. Бутлер визначає сезонність у туризмі як часову нерівновагу, яка може виражатися циклічними змінами таких величин, як кількість відвідувачів, їх витрати, інтенсивність дорожнього руху (також інтенсивність руху відносно інших видів транспорту), зайнятість, а також оплата за користування різноманітними туристичними засобами2.
Сезонність туристичного попиту є явищем, яке визначається закономірностями, які можна спостерігати, аналізуючи статистичну інформацію3. Характерними ознаками сезонних коливань є:
• річний цикл коливань, у межах якого виокремлюються менші періоди (тижневі, квартальні, піврічні);
• систематична щорічна повторюваність;
• відносна регулярність.
Розміри сезонних коливань можна з'ясувати, обчисливши показники сезонності у відсотках. їх називають сезонними мульти-плікативними коливаннями. Сезонні коливання можна отримати за допомогою наступної формули:
Цг.=^-100%, (4.4)
аг
де И/в - показник сезонності; Р^ - максимальне значення попиту; Р - середнє значення попиту.
Причини періодичних коливань можуть бути:
• природні (пори року, кліматичні умови, життєвий цикл людини);
• інституційні (інституціоналізація вільного часу, тобто тривалість робочого тижня, кількість годин праці впродовж тижня, розподіл і тривалість відпустки, кількість державних і релігійних свят, розклад і тривалість шкільних канікул).
Попри сезонні явища тривалість часового насичення потоку подорожуючих залежить від участі певної території у національному і закордонному туристичному русі, локальних туристичних цінностей та розвитку туристичної інфраструктури. Туристичні сезони формуються по-різному в окремих регіонах, а також місцевостях.
У туризмі трапляються періодичні просторові коливання, причиною яких є:
• нерівномірність розташування туристичних об'єктів;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент туристичного підприємства» автора Кудла Н.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ознаки туристичного попиту“ на сторінці 5. Приємного читання.
