Розділ «1.5. АНАЛІЗ І СТАН РОЗВИТКУ ПРОДОВОЛЬЧОГО РИНКУ»

Таблиця 1.3

ВИРОБНИЦТВО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ ЗА 2005-2010 P.P.

Зараз аграрні підприємства України мають 650 цехів з переробки м'яса, понад 400 - з переробки молока, 2100 олійниць, близько 2000 крупорушок, 4650 млинів, понад 13 000 хлібопекарень. Водночас зазначимо, що введення у дію виробничих потужностей сільськогосподарського призначення постійно зменшується.

В Україні відсутня цілеспрямована політика формування системи ринків. Саме тому, сучасний аграрний ринок України представлений торгівлею продовольчими товарами без належної інфраструктури продовольчого ринку. Свідченням цьому є сучасний ринок зерна, цукру, насіння соняшнику тощо, хоча на продовольчому ринку представлено багато інших продуктів і товарів.

Зерном торгують державні і приватні підприємства. Переважна частина торгівлі припадає на бартерні угоди (зерно-пальне; зерно-мінеральні добрива; зерно майбутнього врожаю-техніка і запчастини тощо). Єдиним агентом, відповідальним за спрямування коштів із держбюджету на закупівлю зерна до 2003 р. була ДАК "Хліб України".

Окрім крупних трейдерів, існує безліч дрібних неформальних торгівців, які скуповують зерно у виробників і допомагають формувати крупні "лоти" крупним фірмам чи біржам. Водночас, зазначимо, що через аграрні біржі проходить незначна кількість зерна.

Переважна частина виробленого зерна пшениці споживається у межах України: на внутрішньогосподарське використання (включаючи годування тварин) припадає 44 % загального виробництва.

Стан зернового ринку України значною мірою залежить від рівня виробництва, яке зараз має стійку тенденцію до зниження. У виробництві зерна проявляються й інші негативні тенденції:

- значні коливання валових зборів зерна за роками, що зумовлюється недостатньою стабільністю врожайності зернових культур;

- у валовому виробництві зерна надмірна частка пшениці, у першу чергу озимої, і недостатня зернофуражних культур, що негативно впливає на годівлю тварин, обмежує можливості підвищення їх продуктивності і зумовлює значні питомі перевитрати кормів на тваринницьку продукцію;

- поступове скорочення посівних площ зернових культур за їх недостатньої врожайності;

- недостатня техніко-технологічна забезпеченість виробництва зерна: майже у 1,5 рази зросло навантаження збиральні площі на один зерновий комбайн;

- зменшення внесення органічних і мінеральних добрив; погіршення забезпечення хімічними засобами; зниження якості посівного матеріалу; недостатня технологічність виробництва;

- залежність зернового господарства від погодних умов;

- недосконалість цінової політики.

Виробництво зерна має стратегічне значення не лише у сільському господарстві, а й в економіці України, оскільки, водночас з цукробуряківництвом і виробництвом соняшникової олії воно належить до пріоритетів агропромислового виробництва. Але останнім часом склалася тенденція зменшення обсягів продаж зерна, зокрема, через гуртову торгівлю, яка поглинала третину загального продажу зерна. Хоча технічні можливості хлібоприймальних підприємств щодо післязбиральної переробки і зберігання зерна достатні, гуртова торгівля гальмується недостатньою платоспроможністю споживачів, слаборозвиненою мережею аграрних бірж та їх філій.

Біржі не єдиний канал продажу зерна, оскільки їм довіряють не всі товаровиробники, вважаючи доцільнішим одержати за вирощене зерно готівкою, а не через безготівкові розрахунки. Тому позабіржовий ринок практично не залежить від подій на біржах.

Організація біржового ринку - це важіль підвищення ефективності реалізації та досягнення паритету цін на продукцію аграрного сектору і промисловості. Шляхом товарних і фінансових інтервенцій держава може активно впливати на механізм ціноутворення, формування попиту і пропозиції. Тому, з метою запобігання значним коливанням пропозиції зерна. Постановою Кабінету Міністрів від 24.09.97 р. № 1062 "Про подальший розвиток ринку зерна в Україні" створено Державний інвестиційний фонд стабілізації зернового ринку України у складі Державної акціонерної компанії (ДАК) "Хліб України". Вона через закупівельні операції має вилучати з ринку в урожайні роки певну кількість продовольчого і фуражного зерна, стабілізувати на короткий період ринок шляхом зниження надмірної пропозиції одразу ж після збирання врожаю, а в неврожайні роки її підвищення, підтримуючи рівень ринкових цін внутрішнього ринку України та запобігаючи збиткам виробників і споживачів. До завдань фонду віднесено: дослідження, спостереження та аналіз стану ринку зерна; опрацювання прогнозів та пропозицій стосовно розвитку ринку зерна в Україні та її регіонах; стабілізаційну закупівлю та продаж запасів зерна і пов'язані з цим операції; підготовку обґрунтувань необхідності вжиття стабілізаційних заходів та подання їх на розгляд Державній комісій з формування ринку продовольства.

З метою стимулювання виробництва зерна та підтримки сільськогосподарських товаровиробників, суттєвого зниження негативних наслідків сезонних і кон'юнктурних коливань цін на зерно і хлібопродукти Президент України підписав Указ "Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна" (29.06.2000 р. № 832/2000), у якому Кабінету Міністрів запропоновано запровадити систему невідкладних заходів щодо стимулювання виробництва та вдосконалення регулювання ринку зерна і хлібопродуктів, у яких передбачити стимулювання продажу зерна за гроші через прозору ринкову інфраструктуру (біржі, аукціони, торгові доми).

Затверджена програми стабілізації і поступового збільшення обсягів виробництва зерна, розвитку інфраструктури і економічних механізмів оптимізації ринку зерна і хлібопродуктів покладено на Державну акціонерну компанію "Хліб України".