Розділ 1. РИНОК І РЕСУРСИ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ

Ринок і ресурси споживчих товарів


1.1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОДОВОЛЬЧИХ РЕСУРСІВ ТА СТВОРЕННЯ РИНКУ



1.1.1. Особливості сільськогосподарського виробництва та їх вплив на формування продовольчих ресурсів



1.1.2. Умови і чинники формування продовольчого ринку


Темпи та цілеспрямованість переходу до ринкових відносин зумовлюються: матеріальними можливостями суспільства; виробничою та соціальною інфраструктурою; наявністю правових, адміністративних та економічних регуляторів процесів виробництва і розподілу; наявністю ринкової інфраструктури; науковим забезпеченням; готовністю людей до здійснення реформ; рівнем інформаційного забезпечення тощо.

Тому прискорене ринкове реформування суспільних відносин здійснити складно. Воно потребує тривалого часу, оскільки продуктивні сили і виробничі відносини повинні адаптуватися до сформованих за тривалий час стереотипів поведінки і мислення людей.

Важливими напрямками реформування агропромислового комплексу як сировинно-ресурсної бази продовольчого ринку, є формування багатоукладної економіки в аграрній сфері, харчовій та переробній промисловості, кооперація, інтеграція, демонополізація, удосконалення системи управління, створення ринкової інфраструктури тощо. Цього можливо досягти шляхом стимулювання самозабезпечення країни і регіонів продуктами харчування, з метою забезпечення продовольчої безпеки; створення умов досягнення прибутковості підприємств харчової та переробної промисловості; забезпечення розширеного відтворення, зорієнтованого на підвищення життєвого ріння населення; створення умов перманентного використання досягнень науково-технічного прогресу та зростання конкурентоздатності виробництва; формування єдиного економічного простору держави та виходу її ринкових суб'єктів на ринки країн ближнього і дальнього зарубіжжя.

В аграрній сфері України трансформуються форми власності, зокрема певна частина державних сільськогосподарських земель передається у колективну власність недержавним сільськогосподарським підприємствам, розподіляється на земельні частки (паї) між членами трудових колективів цих підприємств.

Проведення моніторингу потреб дозволяє визначити, як слід скоротити виробництво, на чому сконцентрувати зусилля, щоб стимулювати науково-технічний прогрес. Ринковий механізм створює умови підвищення якості продукції через удосконалення системи "сировина - матеріали - засоби виробництва - продукція - продаж - споживання". Водночас необхідно комплексно оцінювати задоволення потреб населення у продукції та координувати плани виробництва товарів і послуг, для чого слід оцінювати перспективи розвитку потреб у взаємозамінюваних товарах. На ринку існують різноманітні види однорідної продукції, але сам ринок, за своєю суттю, знеособлений і потрібні спеціальні заходи кожному суб'єкту господарювання для оцінки рентабельності та для становлення ефективності їхньої господарської діяльності за умов ринкових відносин, тому підприємства у ринковій економіці мають самі регулювати обсяги виробництва продукції та вирішувати питання переорієнтації виробництва. Продукція, що не користується попитом, має замінюватися виробництвом конкурентоспроможної продукції.

У сучасний економіці розвивається маркетингова стратегія, завдяки якій на науковому підґрунті з'ясовуються запити споживачів, які формують загальні вимоги до удосконалення існуючих предметів споживання. Нові вироби конструюються таким чином, щоб задовольнити саме ці вимоги споживачів. І коли нові товари надходять на ринок, маркетингова служба знову оцінює споживацький попит та опрацьовує рекомендації щодо змін виробництва.

Отже, система маркетингу пропонує не лише опитування споживачів, але й отримує інформацію відносно продукції та її виробника, внаслідок чого маркетингова стратегія дозволяє створити єдину систему "потреба - вибір товару - споживач", що і забезпечує рівновагу ринку та економіки в цілому.

Процес реформування виробничих відносин у продовольчому комплексі України, з одного боку, відбувається за тих же умов, що склалися в Україні у цілому, та під впливом специфічних перетворень форм власності та організаційних структур.

Форма власності визначає цілі та взаємовідносини щодо розподілу результатів, а форма організації - рівень самостійності, організаційну структуру, виробниче спрямування та систему взаємодії працівників у процесі виробничо-комерційної діяльності.

Специфіка реформування продовольчого комплексу України зумовлюється загальноекономічними та біокліматичними умовами. Біокліматичний потенціал виробництва продовольства в Україні є сприятливим, з огляду на достатню земле- та теплозабезпеченісгь. Більшість ґрунтів держави придатні щодо виробництва сільськогосподарської продукції. Рослинництво здатне забезпечити повноцінну кормову базу тваринництва, необхідну кількість зерна, плодоовочевих, баштанних та продуктів інших сільськогосподарських культур. Природа України, її територія і територіальне розміщення має велике значення у збереженні та відтворені біокліматичної рівноваги та екологічної безпеки Європи. Адже, порушення природного середовища, пов'язані з природокористуванням, і перш за все, із збалансованістю освоєння природних ресурсів та станом природно-ресурсного потенціалу.

Споживчі властивості вироблюваної продовольчої продукції впливають на характер її розподілу: молоко, яйця, парне м'ясо, ягоди тощо швидко псуються, малотранспортабельні, а тому необхідно їх виробляти у місцях споживання, що обумовлює необхідність створення потужної матеріально-технічної бази переробки, збереження та транспортування.

У цілісній системі ринкових відносин попит на товари безпосередньо пов'язаний з їх пропозицією. Водночас попит пов'язаний зі споживанням і ініціюється споживачем, а пропозиція - продавцем. Ми пропонуємо наступну класифікацію продовольчих ринків:

1) за масштабами поширення:

- регіональний (локальний);

- внутрішньодержавний (національний);

- міждержавний (світовий);

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ринок і ресурси споживчих товарів» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 1. РИНОК І РЕСУРСИ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. РИНОК І РЕСУРСИ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ
  • 1.2. РИНОК І РЕСУРСИ ЗЕРНОБОРОШНЯНИХ І ПЛОДООВОЧЕВИХ ТОВАРІВ, ЦУКРУ І СУПУТНІХ ПРОДУКТІВ, КАРТОПЛІ І ПРОДУКТІВ ЇЇ ПЕРЕРОБКИ

  • 1.3. РИНОК І РЕСУРСИ РОСЛИННИХ ОЛІЙ, ВИНОГРАДУ І ПРОДУКТІВ ЙОГО ПЕРЕРОБКИ, ТЮТЮНУ ДЛЯ ПРОМИСЛОВОЇ ПЕРЕРОБКИ, ХМЕЛЮ І ПРОДУКТІВ, ЩО З НЬОГО ВИГОТОВЛЯЮТЬ

  • 1.4. РИНОК І РЕСУРСИ ПРОДУКТІВ ТВАРИННИЦТВА, РИБИ І РИБНИХ ТОВАРІВ, ПРОДУКТІВ БДЖОЛЯРСТВА

  • 1.5. АНАЛІЗ І СТАН РОЗВИТКУ ПРОДОВОЛЬЧОГО РИНКУ

  • Розділ 2. РИНОК І РЕСУРСИ НЕПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ

  • 2.2. ПОТЕНЦІАЛ І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РИНКУ ЛЕГКОЇ І ТЕКСТИЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ, ТРИКОТАЖНОЇ, ШКІРЯНОЇ І ХУТРЯНОЇ ГАЛУЗІ

  • 2.3. РИНОК І РЕСУРСИ ТОВАРІВ ЛІСОВИРОБНИЧОГО КОМПЛЕКСУ, ПОЛІГРАФІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ

  • 2.3.3. Виробництво поліграфічної продукції

  • 2.4. РИНОК І РЕСУРСИ БУДІВЕЛЬНИХ ТОВАРІВ, ФАРФОРОВО-ФАЯНСОВИХ ВИРОБІВ І ВИРОБІВ З ПЛАСТМАС

  • 2.4.2. Виробництво фарфорово-фаянсових виробів

  • 2.4.3. Вироби з пластмас

  • 2.5. ПОТЕНЦІАЛ І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РИНКУ ТОВАРІВ ДЛЯ БЛАГОУСТРОЮ ЖИТЛА І ТОВАРІВ КУЛЬТУРНО-ПОБУТОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ