Розділ 2. Особливості проведення експертизи продовольчих товарів

На транспортній тарі повинен бути нанесений маніпуляційний знак "Боїться вологи".

Крупи і борошно перевозять усіма критими видами транспорту (залізничним, автомобільним, водним, повітряним). При перевезенні продукції додержуються правил перевезення вантажів певним видом транспорту. Транспортні засоби повинні бути чисті, сухі, не заражені шкідниками хлібних запасів, без сторонніх запахів. Транспортують крупи і борошно також в універсальних контейнерах. При навантаженні, перевезенні і вивантаженні крупи і борошно мають бути захищені від атмосферних опадів. Широко практикують безтарне транспортування борошна автоборошновозами з борошномельних підприємств на підприємства хлібопекарської промисловості. Це значно дешевше і спрощує транспортування.

Штабелі складають окремо за видами крупів і борошна, сортами, номерами (для крупів), датами. Мішки з крупами і борошном кладуть у штабелі "двійником", "трійником", "колодязем". Штабелі з великих партій продукції вкладають "п'ятериком". Висота штабеля з крупами і борошном залежить від пори року, умов зберігання, виду, сорту і вологості продукції. Крупи і борошно з вологістю до 14 % вкладають у штабелі такої висоти (число рядів мішків): при температурі повітря у складі вище 10 °С — 10, від 10 до 0 °С — 12, нижче 0 °С — 14. Крупи і борошно з вологістю 14-15,5 % вкладають у штабелі на два ряди мішків менше. Висота штабеля для пшона, кукурудзяних і вівсяних крупів, кукурудзяного і вівсяного борошна, які мають вологість до 13 %, при температурі повітря вище 10 °С не повинна перевищувати 8 мішків. При температурі повітря нижче 10 °С висота штабеля з цими продуктами не повинна перевищувати 10 мішків. Висоту штабеля продуктів з вологістю 13-14 % відповідно зменшують на два ряди мішків. Як правило, висота штабеля крупів і борошна на складах і базах торгових підприємств не перевищує 6-8 рядів мішків. Прохід між групами штабелів крупів і борошна та відступи від стін не повинні бути менше 0,5 м, щоб можна було спостерігати за продукцією під час зберігання і провітрювати склади.

Розфасовані крупи і борошно зберігають у ящиках, які встановлюють на стелажі і підтоварники. На кожну партію крупів і борошна прикріплюють табличку із зазначенням номера (для крупів), назви, сорту, дати надходження. При зберіганні крупів і борошна додержують необхідних умов зберігання, а саме — відповідну відносну вологість повітря і температуру. На деяких борошномельних заводах і хлібопекарських підприємствах борошно зберігають безтарним способом. Треба пильно стежити за тим, щоб продукти під час зберігання не заражали шкідники хлібних запасів, щоб на складі не було гризунів.

Макаронні вироби випускають фасованими і ваговими (ГОСТ 875-92). В одиниці упакування повинні бути вироби одного типу, підтипу, виду і сорту. Для упакування фасованих виробів масою нетто до 1 кг використовують коробки з картону або пакети з паперу, целофану та інших пакувальних матеріалів і плівок, дозволених органами охорони здоров'я. Фасовані і вагові макаронні вироби повинні бути запаковані у зовнішню тару: ящики дощані, фанерні, з гофрованого і литого картону, паперолиту і пресовані, з плетеного шпону. Маса нетто в ящиках не повинна перевищувати 30 кг. Ящики всередині вистилають чистим обгортковим папером. Вагові макаронні вироби слід вкладати в ящики щільно, зазори заповнювати чистим папером. Дозволяється упаковувати макаронні вироби (крім макаронів, довгої локшини і вермішелі "павутинка") у чотиришарові крафт-мішки масою не більше 20 кг. Вироби у такій упаковці можна реалізувати тільки в місцях знаходження макаронних фабрик (без подальшого транспортування за межі міста і без закладання їх на тривале зберігання). Коробки, пакети, ящики, крафт-мішки і пакувальні матеріали повинні бути міцними, чистими, сухими, не зараженими шкідниками хлібних запасів, без стороннього запаху.

На упакуванні всіх видів тари наносять маркування спеціальним штампом або наклеюванням ярлика. Маркування повинно включати надпис: "Обережно, не кидати!" (на транспортній тарі). Всередину кожного ящика, крафт-мішка, коробки і пакета вкладають талон з позначенням номера пакувальника, який дозволяється проставляти штемпелем із зовнішнього боку.

Відхилення маси нетто макаронних виробів не повинно перевищувати: ±1 % від середньої маси 10 пакувальних одиниць фасованої продукції при масі більше 1 000 г; ±2% при масі до 1 000 г; ±0,5 % від одиниці пакування розважувальної продукції.

Макаронні вироби перевозять автомобільним, залізничним і водним видами транспорту. Транспорт повинен бути чистим, сухим, не зараженим шкідниками хлібних запасів, без стороннього запаху, захищеним від впливу атмосферних опадів.

Ящики, коробки і крафт-мішки з макаронними виробами слід зберігати у складських приміщеннях на стелажах або піддонах. Приміщення повинно бути чистим, сухим, добре провітрюваним, не зараженим шкідниками хлібних запасів, захищеним від впливу атмосферних опадів. Макаронні вироби, упаковані в ящики з гофрованого картону, вкладаються у висоту не більше 6 рядів; у крафт-мішках висота не повинна перевищувати 7 рядів. Перед упакуванням готової продукції тару піддають ретельному огляду з зовнішньої та внутрішньої сторін: встановлюють наявність розривів, пошкоджень, плісені, червоточин, шкідників хлібних запасів та їх личинок, а також наявність металевих вкраплень.

Із фізико-хімічних показників визначають тільки вологість тари, для чого беруть шматок дерев'яної планки біля 10 г, висушують при температурі 95-105 °С протягом 6 годин в сушильній шафі або на приладі Чижової (висушують два шматка масою біля 5 г при температурі 160 °С протягом 10 хвилин. Після зважування розраховують вміст вологи (ГОСТ 275-56).

Велике значення у збереженні споживних властивостей хлібобулочних виробів має вид тари та пакувальних матеріалів, що використовуються, умови транспортування, зберігання та реалізації (ГОСТ 822657). Для упакування хлібобулочних виробів використовують лотки, ящики, кошики, тару-обладнання контейнерного типу. Перспективними є дротяні лотки з нержавіючої сталі, де вміщується 10 штук нарізних батонів масою 0,5 кг або 8 штук хліба масою 0,85 кг. Деякі хлібобулочні вироби упаковують у плівки з полімерних матеріалів, парафінований папір. Для упакування батонів використовують поліетиленову плівку, а дрібноштучних хлібобулочних виробів — поліетиленову плівку або термоусадкову поліетиленову плівку і папір з поліетиленовим покриттям. Хліб здобний обгортають спеціальним пакувальним папером. Упакування хлібобулочних виробів у полімерні плівки, парафінований папір та інші матеріали сприяє сповільненню процесу черствіння, зниженню втрат маси виробів, збереженню їх аромату і підвищенню культури торгівлі. Воно має гігієнічне значення, оскільки виключає доторкання рук людини до готових виробів.

Транспортують хлібобулочні вироби в основному автомобільним та водним транспортом, рідше — гужовим. Для перевезення хлібобулочних виробів найширше застосовується спеціалізований автомобільний транспорт. Автомашини та інші транспортні засоби, призначені для перевезення хлібобулочних виробів, повинні мати санітарний паспорт або письмовий висновок міської чи районної санітарної інспекції про придатність їх для перевезення цієї продукції. В автомобілях, обладнаних полицями, хлібобулочні вироби укладають на бокову або нижню скоринку не більше двох рядів у гору. Тара-обладнання є одночасно транспортним, тарним і торговельним обладнанням. Існують лоткові та без-лоткові типи тари-обладнання. У паспорті-ярлику на хлібобулочні вироби вказують: номер контейнера, сорт (найменування) виробу, масу одиниці, дату, час, номер печі, бригаду, кількість лотків (кошиків) і виробів у лотку (кошику).

При прийманні визначається маса хлібобулочних виробів. Допустиме відхилення залежить від виду і маси хлібобулочного виробу. Допустимі відхилення від середньої маси 10 штук виробів і маси окремого виробу в бік зменшення житніх, житньо-пшеничних, пшенично-житніх найменувань хліба та хліба з житнього і пшеничного борошна різних співвідношень відповідно становлять від ±2,5 % і ±3 %, в булочних виробах масою 0,3-0,4 кг ці відхилення становлять ±2,5 % і ±3 %, масою до 0,2 кг — ±3 % і ±5 %, батонів особливих — ±4 % і ±6 %, здобних хлібобулочних виробів становлять від ±2,5 % і ±3 % (булки Дніпропетровські, витушки Запорізькі, булки здобні Слов'янські, калачі Волинські та ін.) до ±3 % і ±5 % (булки Шахтарські вітамінізовані, булочки

Харківські, Волинські, Дніпропетровські, бублики Гірчичні та ін.) і до ±5 % і ±6 % (булочки Дніпровські, Кунцевські та ін.).

Не допускаються до продажу фасовані вітчизняні та імпортні харчові продукти без маркування державною мовою. Не повинна наводитися інформація про їх лікувальні властивості без дозволу МОЗ.

При маркуванні використовуються затверджені в установленому порядку специфічні символи, якими позначають лікувальні, дієтичні, лікувально-профілактичні, біологічно активні харчові продукти, дитяче харчування, харчування для спортсменів, а також екологічно чисті продукти. Маркування штриховими кодами повинно відповідати встановленому порядку.