Час спостереження - це той час, до якого відносяться дані, що збираються. Час реєстрації даних для всіх одиниць встановлюється єдиний - для попередження неповного обліку або повторного рахунку, а також для порівнянності даних.
При вивченні об'єктів спостереження чисельність яких постійно змінюється, встановлюється критична дата, станом на яку збираються відомості. Наприклад, при переоцінці основних фондів встановлюється критична дата, станом на яку обліковуються основні фонди (будівлі, споруди, устаткування, худоба та ін.).
При переписах звичайно встановлюють час початку і час закінчення реєстрації даних (період проведення спостереження). Так, перепис населення проводився протягом 10 днів - з 5 по 14 грудня 2001 р.
При вивченні такого рухомого об'єкта як населення, недостатньо встановити час спостереження, так як склад населення та його характеристики постійно змінюються. Тому дані реєструють станом на певний період часу який називається критичним моментом спостереження. Критичним моментом перепису населення 2001 р. було 12 годин ночі з 4 на 5 грудня. Це означає, що всі відомості про кожного жителя країни фіксувались такими, якими вони були станом на критичний момент спостереження. Померлі після 12 годин ночі вносились в переписні листи, а народжені після 12 годин ночі обліку не підлягали і в переписні листи не записувались.
Одним з найскладніших і найвідповідальніших моментів статистичного спостереження є складання програми спостереження - переліку ознак, які підлягають реєстрації по кожній одиниці. Іншими словами, програма спостереження - це перелік запитань, на які слід отримати відповідь в процесі проведення спостереження.
Зміст програми спостереження визначається характером і властивостями досліджуваного явища, цілями і завданнями дослідження. Від того, на скільки добре її розроблено, багато в чому залежить цінність зібраного статистичного матеріалу.
Щоб дати повну і всебічну характеристику явищ, що вивчаються, програма спостереження повинна включати все коло суттєвих ознак явищ. Однак у силу ряду об'єктивних причин це практично неможливо. Тому до програми слід включати тільки ті суттєві ознаки, які мають найбільше практичне і теоретичне значення для досліджуваного об'єкта спостереження, розкривають його зміст та основні взаємозв'язки. Включення до програми несуттєвих питань призводить до її розширення, подорожчання статистичного спостереження і обробки його результатів.
Питання програми статистичного спостереження складаються з урахуванням вимог, сформульованих ще в XIX ст. бельгійським статистиком А. Кетле. Перше правило полягає в тому, що програми спостереження мають включати тільки питання, які потрібні для вирішення поставленої мети. Друге правило - в програму спостереження не слід включати питання, на які неможливо одержати відповідь задовільної якості. Згідно з третім правилом в програму спостереження неможна включати питання, які можуть бути оцінені опитуваними як втручання в сферу їх особистих інтересів.
Прагнучи до повноти збирання потрібних даних необхідно враховувати можливість одержання доброякісних відомостей за широкою програмою. Якщо немає впевненості в одержанні таких даних, то краще обмежитись переліком запитань програми, щоб мати вірогідний матеріал.
Зміст та кількість запитань програми залежить від завдань спостереження і особливостей досліджуваного явища. її потрібно складати так, щоб не було зайвих запитань аби уникнути додаткових затрат праці і коштів і водночас усе врахувати. Ознаки (запитання), включені до програми, мають становити систему взаємопов'язаних показників, заданих у певній логічній послідовності. Програму спостереження доцільно будувати так, щоб відповідями на одні запитання можна було проконтролювати відповіді на інші. Кожна одиниця спостереження має бути охарактеризована сукупністю ознак, передбачених програмою спостереження.
Для одержання доброякісних матеріалів велике значення має формулювання запитань. Вони мають бути сформульовані чітко і ясно, так щоб їх зміст по можливості розуміли всі однаково, а відповіді на них можна було порівнювати між собою.
При складанні програми важливо мати чітке уявлення про систему показників, які сподіваються отримати в процесі збирання даних. Для цього спочатку доцільно проектувати макети кінцевих аналітичних таблиць, де і буде подано необхідні для статистичного аналізу показники. Після розробки макетів підсумкових статистичних таблиць буде ясно, які запитання слід включити до програми статистичного спостереження. Таким чином, складання програми статистичного спостереження, як правило, починається з проектування таблиць, що призначаються для характеристики підсумків спостереження.
Одночасно з програмою статистичного спостереження розробляють його інструментарій, який включає формуляри та інструкції щодо їх заповнення.
Статистичний формуляр - це первинний документ, в якому фіксуються відповіді на запитання програми статистичного спостереження по кожній одиниці сукупності. Формуляр, таким чином, є носієм первинної інформації. Формуляри статистичного спостереження, що містять програму спостереження, мають різні назви: бланк, переписний лист, опитувальний лист, картка, фішка, акт, табель, анкета, форма первинного обліку або звітності та ін. Однак для всіх формулярів характерні деякі обов'язкові елементи: змістовна частина, що включає перелік запитань програми, вільна графа або кілька граф для запису відповідей і шифрів (кодів), титульна і адресна частини. У титульній і адресній частинах зазначається найменування документа, ким і коли затверджений, дата подання відомостей, найменування підприємств або прізвище, ім'я та по батькові осіб, що обстежуються, та їхня адреса. Статистичний формуляр має бути зручним для заповнення, читання, шифрування і машинної обробки даних.
У практиці статистичного спостереження знайшли застосування два види носіїв інформації: карткові і спискові формуляри.
Картковий (індивідуальний) формуляр призначений для занесення до нього відомостей про одну одиницю спостереження.
У списковому формулярі містяться дані по кількох одиницях спостереження. Наприклад, при перепису населення члени кожної сім'ї можуть записуватися в один переписний лист.
Обидва види формулярів мають свої переваги і недоліки. Порівняно зі списковою формою картковий формуляр може містить більше запитань, так як у ньому характеризується тільки одна одиниця спостереження. Зручні для ручної обробки (особливо при побудові групувань, коли картки можна розгрупувати за окремими ознаками) карткові формуляри в той же час потребують більших трудових і матеріальних витрат, чим спискові (кожний раз потрібно писати адресну частину, більші витрати паперу і т.д.). Спискові формуляри більш економічні, більш зручні для машинної обробки і контролю даних.
Для правильного заповнення статистичних формулярів, як правило, складається інструкція - перелік вказівок і основних положень, якими слід керуватися лічильнику або реєстратору при заповненні статистичних документів. Основна мета інструкції полягає в забезпечені єдності тлумачення змістовної частини статистичних формулярів, як слід давати на них відповіді і заповнювати формуляри. Інструкція роз'яснює мету статистичного спостереження, характеризує його об'єкт і одиницю, час і тривалість спостереження, порядок оформлення документів і строки їх подання в статистичні органи.
Інструкція може бути видана або у вигляді окремої брошури, або дається в підказах, або на самому формулярі спостереження (звичайно на зворотному боці).
Форми, види і способи статистичного спостереження
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія статистики» автора Мармоза А.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. Статистичне спостереження“ на сторінці 3. Приємного читання.
