У процесі статистичного спостереження формуються дані, від якості яких залежить успіх всього дослідження. Помилки, які допущені на етапі статистичного спостереження, тобто на етапі збирання вихідної інформації, розповсюджуються і на інші етапи статистичного дослідження-зведення, групування, обробку, аналіз і узагальнення одержаних показників. Допущені помилки дуже важко, а іноді й неможливо, виправити на наступних етапах дослідження. У зв'язку з цим одним з найважливіших завдань статистичного спостереження є одержання достатньо повних, об'єктивних і порівнянних даних про явища і процеси, що вивчаються.
Щоб забезпечити ці вимоги, потрібно дотримуватися певних методичних правил проведення спостереження, яке складається з трьох послідовних етапів: 1) підготовка спостереження; 2) збирання даних; 3) контроль зібраних даних.
Статистичне спостереження здійснюють за заздалегідь розробленим планом, який включає вирішення двох груп питань: програмно-методологічних та організаційних.
В плані спостереження точно визначають територію, на якій буде проводитись спостереження, а також осіб і організацій, відповідальних за проведення підготовчих робіт, збирання, перевірку і обробку матеріалів на окремих дільницях території. Закріплена за лічильником дільниця називається лічильною дільницею. Розмір її залежить від складності програми і строків проведення спостереження, характеру досліджуваного об'єкта, розташування одиниць спостереження по території та інших факторів.
Значне місце в плані відводиться проведенню підготовчих робіт, до яких відносяться: складання списку звітних одиниць, інструктаж апарату обліково-економічних служб підприємств і залучених для збирання даних осіб, правильне заповнення документів (переписних листів, анкет тощо) та ін.
До програмно-методологічних питань належать: формулювання цілей і завдань спостереження, визначення об'єкта та одиниці спостереження, розроблення програми та інструментарію спостереження, вибір видів і способів отримання статистичних даних, форм контролю одержаного матеріалу тощо; до організаційних - встановлення місця, часу і строків спостереження, добір, розміщення та навчання кадрів, розмноження та розсилання інструментарію спостереження (бланків, формулярів, інструкцій тощо) на місця, визначення строків здачі матеріалів, а також інші питання, пов'язані з підготовкою, організацією та безпосереднім проведенням статистичного спостереження.
Строк (період) спостереження - це час від початку до закінчення збирання даних, тобто час, протягом якого заповнюються статистичні формуляри (бланки певних форм обліку і звітності).
Готуючись до статистичного спостереження, насамперед формулюють його мету і завдання. Метою статистичного спостереження є збирання вірогідної та повної статистичної інформації про досліджувані соціально-економічні явища і процеси. Завдання статистичного спостереження безпосередньо випливають із завдань статистичного дослідження і полягають, зокрема, в одержанні масових даних про стан досліджуваного об'єкта, в обліку стану явищ, які впливають на об'єкт, вивченні даних про процес розвитку явищ. Чітке формулювання мети і завдання статистичного спостереження необхідні для правильного встановлення обсягу, змісту і структури вихідної інформації, що збирається. Це дасть змогу уникнути збирання зайвих непотрібних даних.
Відповідно до поставлених цілей і завдань визначають об'єкт та одиницю спостереження. Об'єктом статистичного спостереження називають таку сукупність соціально-економічних явищ і процесів, про яку потрібно зібрати необхідні дані. При визначенні об'єкта статистичного спостереження зазначають його основні відмінні риси, найважливіші ознаки. Об'єктами спостереження залежно від цілей і завдань можуть бути підприємства, організації, установи, населення, продукція, виробниче устаткування, худоба тощо. Наприклад, об'єктом спостережень перепису населення 2001 р. були категорія наявного населення, включаючи тих, хто тимчасово проживають, і категорія постійного населення, включаючи тих, які тимчасово відсутні.
Визначення об'єкта спостереження включає визначення території спостереження, яка охоплює всі місця надходження одиниць спостереження; її межі залежать від визначення одиниці спостереження.
Об'єкт спостереження має бути чітко відмежований від інших явищ, щоб запобігти їхнього змішування. В деяких випадках для цього встановлюють ценз, під яким у статистиці розуміють ряд обмежувальних ознак, наявність яких є основою для віднесення об'єкта до досліджуваної сукупності. Використання цензу суттєво впливає на формування однорідних сукупностей, забезпечує неможливість змішування різних об'єктів або недообліку деякої частини об'єкта.
Правильне відмежування об'єкта статистичного спостереження здійснюється на основі глибокого знання суті досліджуваної сукупності явищ. Відмежувати об'єкт статистичного спостереження - це значить встановити, по-перше, які саме явища за змістом підлягають спостереженню. Так, наприклад, недостатньо вказати, що спостереженню підлягає сукупність сільськогосподарських підприємств. Необхідно вказати, якщо це необхідно, якої форми власності і організації праці, спеціалізації і т.п. господарства підлягають спостереженню; по-друге, в яких територіальних межах мають бути узяті ці явища (район, область, зона, регіон, країна і т.п.); по-третє, в яких межах часу брати ці явища (на певний момент, у середньому за певний період і т.п.).
Поряд з визначенням об'єкта статистичного дослідження потрібно встановити одиницю спостереження і одиницю обліку.
Одиниця спостереження - це первинний елемент об'єкта статистичного спостереження, який є носієм ознак, що підлягають реєстрації (наприклад, промислове підприємство, сім'я і т. д.).
Від одиниці спостереження слід відрізняти одиницю обліку.
Одиниця обліку - це той первинний осередок, від якого мають бути одержані необхідні відомості (наприклад, людина, машина, тварина і т.д.).
Чисельність одиниць обліку характеризує обсяг і розповсюдженість досліджуваного явища, а зміна цієї чисельності - його розвиток. Інакше кажучи, одиниця спостереження - це джерело одержуваних відомостей, а одиниця обліку - це те, що підлягає спостереженню. Визначення одиниці спостереження важливе при вирішенні питань організації збирання відомостей, а визначення одиниці обліку - при розробці програми спостереження. Так, наприклад, при проведенні перепису худоби одиницею спостереження буде сільськогосподарське підприємство (СТОВ, агрофірма, особисте підсобне господарство тощо), так як від нього одержують відомості про тварин. Одиницею обліку буде окрема тварина, так як ознаки, що реєструються в цьому перепису (жива маса, вік, продуктивність та ін.), відносяться не до підприємства в цілому, а до кожної окремої тварини.
Одиниця спостереження і одиниця обліку інколи можуть співпадати, як це має місце при перепису населення, коли кожна людина є одночасно і джерелом даних і носієм ознак, що підлягають реєстрації, тобто і одиницею спостереження і одиницею обліку.
Від одиниці спостереження слід відрізняти звітну одиницю. Звітна одиниця - це джерело відомостей, той первинний осередок, від якого повинні надходити відомості про одиниці спостереження. При спостереженні у формі звітності такими одиницями є підприємства, фірми, об'єднання, установи тощо; при обстежені домогосподарств - окреме домогосподарство.
Вище зазначалось, що об'єкт статистичного спостереження має бути відмежований не тільки у просторі, але й у часі. Іншими словами, має бути встановлено, за який період або на який момент часу необхідно зібрати відомості.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія статистики» автора Мармоза А.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. Статистичне спостереження“ на сторінці 2. Приємного читання.
