Криволінійна кореляція

Теорія статистики

Матриця вихідних даних для багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу урожайності зернових культур

Розв'язавши рівняння множинної регресії і розрахувавши інші показники кореляційного зв'язку на ЕОМ, одержимо таку машинограму:

На ЕОМ одержана така кореляційна залежність урожайності від включених до моделі факторів (1-й стовпець машинограми):

ух = -4,8215 + 0,0730х,. + 2,8948х2 + 0,4753х3 + 0,4860х4.

Подальший аналіз пов'язаний з перевіркою значущості коефіцієнтів регресії. Для цього визначимо табличне значення X - критерію нормального розподілу (п > 30) і порівняємо його з фактичними значеннями (3-й стовпець машинограми).

Табличне значення і - критерію нормального розподілу при заданому рівні довірчої імовірності Р = 0,95 становитиме і = 1,96 (дод. 2).

Відповідні фактичні значення нормованих відхилень для коефіцієнтів регресії такі:

Фактичні значення коефіцієнтів і вище табличного значення (і = 1,96). Тому наведене вище рівняння регресії можна використати для подальшого аналізу.

Коефіцієнти регресії показують на скільки зміниться урожайність зернових культур при зміні кожного фактора на одиницю його виміру при фіксованих значеннях інших факторів, включених до рівняння. Так, поліпшення якості Грунту на один бал збільшує урожайність на 0,0730 ц/га. збільшення дози внесення добрив на 1 ц діючої речовини - на 2,8948 ц/га. збільшення вартості силових і робочих машин на 100 га ріллі на одну тисячу гривень - на 0,4753 ц/га, збільшення трудозабезпеченості працівниками на 100 га сільськогосподарських угідь на одного чоловіка - на 0,4860 ц/га.

Коефіцієнт множинної кореляції (10-й стовпець машинограми), який характеризує тісноту зв'язку між урожайністю та її факторами, дорівнює К = 0,9375.

Коефіцієнт множинної детермінації (11-й стовпець машинограми) К2 = 0,93752 = 0,8790 показує, що варіація урожайності в зв'язку із зміною розглядуваних факторів, становить 87,90%.

Тісноту зв'язку між ознаками, включеними в рівняння регресії характеризують 4-й 1 9-й стовпці машинограми і складена на їх основі така матриця парних коефіцієнтів кореляції:

З даних матриці видно, що урожайність знаходиться в досить тісному зв'язку з включеними до моделі факторами. Так, тіснота зв'язку між урожайністю і якістю Грунту становить гУх1 = 0,6740, між дозами добрив

Гухг = 0,8577, між забезпеченістю технікою і робочою силою - відповідно

Гух3 = 0,6895 і Гух4 = 0,8077. Значна тіснота зв'язку спостерігається і між факторами.

Найбільший вплив на урожайність зернових культур, якщо робити висновки за наведеним рівнянням регресії, мають дози внесених добрив і трудозабезпеченність, тому що коефіцієнти регресії при цих коефіцієнтах найбільші (а2 = 2,8948, а4 = 0,4880), потім забезпеченість технікою (а3 = 0,4753) і якість Грунту (а1 = 0,0730).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія статистики» автора Мармоза А.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Криволінійна кореляція“ на сторінці 8. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Предмет і метод статистичної науки

  • Основні поняття в статистиці

  • Метод статистики

  • Зв'язок статистики з іншими науками

  • Завдання і організація статистики в Україні

  • Розділ 2. Статистичне спостереження

  • Форми, види і способи статистичного спостереження

  • Помилки статистичного спостереження і способи контролю зібраних даних

  • Розділ 3. Зведення і групування статистичних даних. Статистичні таблиці

  • Статистичні групування, їх зміст, завдання і види

  • Методологія статистичних групувань

  • Вторинне групування

  • Ряди розподілу

  • Статистичні таблиці

  • Абсолютні показники

  • Показники диференціації ознак у сукупності

  • Розділ 4. Середні величини

  • Види середніх величин і способи їх обчислення

  • Середня гармонічна

  • Середня геометрична

  • Інші види середніх величин

  • Властивості середньої арифметичної. Розрахунок середньої арифметичної способом моментів

  • Мода, медіана, квартілі і децилі

  • Розділ 5. Показники варіації

  • Розмах варіації

  • Математичні властивості дисперсії та спрощені способи її розрахунку

  • Моменти статистичних розподілів

  • Розділ 6. Вибіркове спостереження

  • Помилки вибірки

  • Способи формування вибіркових сукупностей

  • Визначення необхідної чисельності вибірки

  • Поняття статистичної оцінки. Точкова і інтервальна оцінка параметрів генеральної сукупності

  • Закони розподілу вибіркових характеристик

  • Розподіл Стьюдента

  • Малі вибірки

  • Розділ 7. Перевірка статистичних гіпотез

  • Помилки при перевірці статистична гіпотез. Статистичні критерії і критична область

  • Загальна схема перевірки статистичної гіпотези

  • Перевірка статистичних гіпотез щодо середніх величин

  • Перевірка статистичних гіпотез щодо розподілів

  • Перевірка статистичної гіпотези про істотність розбіжностей між дисперсіями

  • Розділ 8. Дисперсійний аналіз

  • Дисперсійний аналіз при групуванні даних за однією ознакою

  • Застосування дисперсійного аналізу для оцінки вірогідності різниці двох середніх

  • Дисперсійний аналіз при групуванні даних за двома ознаками

  • Розділ 9. Кореляційний аналіз

  • Парна (проста) лінійна кореляція

  • Показники тісноти зв'язку

  • Криволінійна кореляція
  • Статистична оцінка вибіркових показників зв'язку

  • Непараметричні критерії оцінки кореляційного зв'язку

  • Особливості кореляційного аналізу в рядах динаміки

  • Розділ 10. Ряди динаміки

  • Показники ряду динаміки

  • Прийоми виявлення основної тенденції розвитку в рядах динаміки

  • Факторний аналіз рядів динаміки

  • Інтерполяція і екстраполяція. Прогнозування суспільних явищ

  • Аналіз сезонних коливань

  • Розділ 11. Індекси

  • Класифікація індексів

  • Найважливіші економічні індекси і їх взаємозв'язок

  • Територіальні індекси

  • Індексний аналіз

  • Розділ 12. Статистичні графіки

  • Основні елементи графіка. Правила побудови статистичних графіків

  • Види статистичних графіків і способи їх побудови

  • Список рекомендованої літератури