Криволінійна кореляція

Теорія статистики

• 2) зіставлення і оцінки фактичного і розрахункового значень результативної ознаки;

• 3) порівняльного аналізу різних сукупностей;

• 4) об'єктивної оцінки результатів роботи підприємств;

• 5) виявлення резервів виробництва;

• 6) розроблення нормативів;

• 7) прогнозування суспільних явищ тощо.

Парна кореляція, в силу того, що разом з досліджуваним фактором на результативну ознаку впливають й інші фактори не завжди дає правильне уявлення про зв'язок між результативною і факторною ознакою (перебільшує або применшує міру залежності). Перевага багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу порівняно з простою кореляцією полягає в тому, що він дає змогу оцінити ступінь впливу на результативну ознаку кожного з включених у модель (рівняння) факторів при фіксованому положенні (звичайно на середньому рівні) решти факторів.

Методологія множинної кореляції ґрунтується на загальних принципах кореляційного аналізу. Водночас в ній ускладнюється змістовний аналіз, зростає складність математичного апарату.

При формуванні множинної кореляційної моделі необхідно враховувати ряд обмежень, пов'язаних з відбором, кількістю і взаємозв'язком факторів, вибором форми зв'язку (рівняння регресії).

Відбір найістотніших факторів до кореляційної моделі є одним з найбільш важливіших і принципових завдань багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу. Природно, що всі фактори, які впливають на досліджувану результативну ознаку, до рівняння регресії включити не можна. З усього комплексу таких факторів необхідно відібрати найбільш важливі, істотні. Захоплення великою кількістю факторів при відносно невеликій чисельності сукупності може призвести до неякісних результатів. Крім того, із збільшенням в рівнянні регресії кількості параметрів значно утруднюється інтерпретація одержаних результатів.

Велику роль у відборі факторів відіграють завчасно побудовані і проаналізовані факторні групування. Дуже важливого значення тут набувають комбінаційні групування, які дозволяють визначити вплив на результативну ознаку фактора, що цікавить дослідника, при фіксованих значеннях інших факторів. Можна зробити безперечний висновок про те, що статистичні групування становлять основу для кореляційного і дисперсійного аналізу і найбільшої ефективності останні досягають в поєднанні з методом групувань.

Практичні розрахунки показують, що для забезпечення стійкості параметрів рівняння зв'язку, кількість факторів. включених до моделі, має бути в 6 - 8 разів меншою від чисельності досліджуваної сукупності. При цьому сукупність, з якої відбирають фактори, повинна бути якісно однорідною.

Відбираючи фактори, потрібно виключати ті, що взаємно дублюють один одного і перебувають у функціональному зв'язку. Функціональний або близький до нього зв'язок між самими факторами вказує на мультиколінеарність (для двох - колінеарність). Наявність мультиколінеарності свідчить про те, що ці фактори відображають ту саму сторону впливу на результативну ознаку.

При високій корельованості факторів (тіснота зв'язку між двома факторами перевищує г > 0,8) вплив одного з них акумулює і вплив другого. Одержані при цьому кореляційні моделі стають нестійкими.

При формуванні кореляційної моделі до неї потрібно включити один з цих факторів, який істотніше впливає на результативну ознаку. При мультіколінеарності включення до кореляційної моделі взаємопов'язаних факторів можливе тоді, коли тіснота зв'язку між ними менша, ніж тіснота зв'язку результативної ознаки з кожним фактором. Потрібно, щоб кореляційна модель містила незалежні і такі, що не дублюють один одного, фактори. Небажаним є включення до однієї моделі часткових і загальних факторів. Повністю слід виключити фактори, функціонально пов'язані з результативною ознакою.

Важкою і складною проблемою побудови рівняння множинної регресії є також вибір функції зв'язку, тобто вибір математичного рівняння, яке найповніше проявляє характер взаємозв'язку між результативною ознакою і включеними до рівняння регресії факторами.

Одна із складностей полягає у взаємозв'язку і взаємодії факторів між собою та з результативною ознакою. Тому звичайні прийоми, використовувані при виборі форми зв'язку при парній кореляції (графічний та ін.) тут мало прийнятні.

Вибір рівняння регресії може спиратися на положення теорії досліджуваного явища або практичний досвід попередніх досліджень. Якщо таких даних немає, то допомогти у вирішенні цього питання може побудова комбінаційних групувань, таблиць розподілу чисельностей, експертні оцінки, вивчення парних зв'язків між результативною ознакою і кожним фактором, графіки, перебирання функцій різних типів (при розв'язанні задач на ЕОМ), послідовний перехід від лінійних рівнянь зв'язку до більш складних видів тощо.

Виконання усіх цих прийомів пов'язане із значною кількістю зайвих підрахунків. Тому, приймаючи до уваги, що кореляційні зв'язки в більшості випадків відображаються функціями лінійного типу або степеневими, які шляхом логарифмування або заміни змінних можна звести до лінійного вигляду, рівняння множинної регресії можна будувати у лінійній формі. При п змінних лінійне рівняння має вигляд:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія статистики» автора Мармоза А.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Криволінійна кореляція“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Предмет і метод статистичної науки

  • Основні поняття в статистиці

  • Метод статистики

  • Зв'язок статистики з іншими науками

  • Завдання і організація статистики в Україні

  • Розділ 2. Статистичне спостереження

  • Форми, види і способи статистичного спостереження

  • Помилки статистичного спостереження і способи контролю зібраних даних

  • Розділ 3. Зведення і групування статистичних даних. Статистичні таблиці

  • Статистичні групування, їх зміст, завдання і види

  • Методологія статистичних групувань

  • Вторинне групування

  • Ряди розподілу

  • Статистичні таблиці

  • Абсолютні показники

  • Показники диференціації ознак у сукупності

  • Розділ 4. Середні величини

  • Види середніх величин і способи їх обчислення

  • Середня гармонічна

  • Середня геометрична

  • Інші види середніх величин

  • Властивості середньої арифметичної. Розрахунок середньої арифметичної способом моментів

  • Мода, медіана, квартілі і децилі

  • Розділ 5. Показники варіації

  • Розмах варіації

  • Математичні властивості дисперсії та спрощені способи її розрахунку

  • Моменти статистичних розподілів

  • Розділ 6. Вибіркове спостереження

  • Помилки вибірки

  • Способи формування вибіркових сукупностей

  • Визначення необхідної чисельності вибірки

  • Поняття статистичної оцінки. Точкова і інтервальна оцінка параметрів генеральної сукупності

  • Закони розподілу вибіркових характеристик

  • Розподіл Стьюдента

  • Малі вибірки

  • Розділ 7. Перевірка статистичних гіпотез

  • Помилки при перевірці статистична гіпотез. Статистичні критерії і критична область

  • Загальна схема перевірки статистичної гіпотези

  • Перевірка статистичних гіпотез щодо середніх величин

  • Перевірка статистичних гіпотез щодо розподілів

  • Перевірка статистичної гіпотези про істотність розбіжностей між дисперсіями

  • Розділ 8. Дисперсійний аналіз

  • Дисперсійний аналіз при групуванні даних за однією ознакою

  • Застосування дисперсійного аналізу для оцінки вірогідності різниці двох середніх

  • Дисперсійний аналіз при групуванні даних за двома ознаками

  • Розділ 9. Кореляційний аналіз

  • Парна (проста) лінійна кореляція

  • Показники тісноти зв'язку

  • Криволінійна кореляція
  • Статистична оцінка вибіркових показників зв'язку

  • Непараметричні критерії оцінки кореляційного зв'язку

  • Особливості кореляційного аналізу в рядах динаміки

  • Розділ 10. Ряди динаміки

  • Показники ряду динаміки

  • Прийоми виявлення основної тенденції розвитку в рядах динаміки

  • Факторний аналіз рядів динаміки

  • Інтерполяція і екстраполяція. Прогнозування суспільних явищ

  • Аналіз сезонних коливань

  • Розділ 11. Індекси

  • Класифікація індексів

  • Найважливіші економічні індекси і їх взаємозв'язок

  • Територіальні індекси

  • Індексний аналіз

  • Розділ 12. Статистичні графіки

  • Основні елементи графіка. Правила побудови статистичних графіків

  • Види статистичних графіків і способи їх побудови

  • Список рекомендованої літератури