Розділ 8. Дисперсійний аналіз

Теорія статистики

б) для міжгрупової суми квадратів відхилень ^м.гР)

в) для внутрішньогрупової суми квадратів відхилень уУв.гР)

Згідно з правилом додавання варіації:

Наприклад, якщо в досліді сформовано чотири варіанти досліду (т = 4) у п'яти повторностях кожен (п = 5), і загальна кількість спостережень N = = т o п = 4 o 5 = 20, то число ступенів свободи відповідно дорівнює:

Знаючи суми квадратів відхилень і число ступенів свободи, можна визначити незміщені (скориговані) оцінки для трьох дисперсій:

Нульову гіпотезу Н0 за критерієм Б перевіряють так само, як і за і-критерієм Стьюдента. Щоб прийняти рішення з перевірки Н0, необхідно розрахувати фактичне значення критерію і порівняти його з табличним значенням Ба для прийнятого рівня значущості а і відповідного числа ступенів свободи к1 і к2 для двох дисперсій.

Якщо Бфакг > Ба, то згідно з прийнятим рівнем значущості можна зробити висновок, що відмінності вибіркових дисперсій визначаються не лише випадковими факторами; вони істотні. Нульову гіпотезу в цьому випадку відхиляють і є підстава стверджувати, що фактор істотно впливає на результативну ознаку. Якщо ж < Ба, то нульову гіпотезу приймають і є підстава стверджувати, що відмінності між порівнюваними дисперсіями знаходяться в межах можливих випадкових коливань: дія фактора на результативну ознаку не є істотною.

Застосування тієї або іншої моделі дисперсійного аналізу залежить як від кількості досліджуваних факторів, так і від способу формування вибірок.

Залежно від кількості факторів, що визначають варіацію результативної ознаки, вибірки можуть бути сформовані за одним, двома і більшим числом факторів. Відповідно до цього дисперсійний аналіз поділяється на однофакторний і багатофакторний. Інакше його ще називають однофакторним і багатофакторним дисперсійним комплексом.

Схема розкладання загальної варіації залежить від формування груп. Воно може бути випадковим (спостереження однієї групи не пов'язані із спостереженнями другої групи) і невипадковим (спостереження двох вибірок пов'язані між собою спільністю умов експерименту). Відповідно дістають незалежні і залежні вибірки. Незалежні вибірки можуть бути сформовані як з рівною так і з нерівною чисельністю. Формування залежних вибірок передбачає їх рівну чисельність.

Якщо групи сформовані у невипадковому порядку, то загальний обсяг варіації результативної ознаки включає в себе поряд з факторною (міжгруповою) і залишковою варіацією варіацію повторностей, тобто

На практиці в більшості випадків доводиться розглядати залежні вибірки, коли умови для груп і підгруп вирівнюються. Так, у польовому досліді всю ділянку розбивають на блоки, з максимально вирівняннями умовами. При цьому кожен варіант досліду отримує рівні можливості бути представленим в усіх блоках, чим досягається вирівнювання умов для всіх перевірюваних варіантів, досліду. Такий метод побудови досліду дістав назву методу рендомізованих блоків. Аналогічно проводяться і досліди з тваринами.

При обробці методом дисперсійного аналізу соціально-економічних даних необхідно мати на увазі, що в силу багаточисельності факторів та їх взаємозв'язку важко навіть при самому ретельному вирівнюванні умов встановити ступінь об'єктивного впливу кожного окремого фактора на результативну ознаку. Тому рівень залишкової варіації зумовлюється не тільки випадковими причинами, але й суттєвими факторами, які не були враховані при побудові моделі дисперсійного аналізу. Внаслідок цього залишкова, дисперсія як база порівняння інколи стає неадекватною своєму призначенню, вона явно завищується за величиною і не може виступати як критерій істотності впливу факторів. В зв'язку з цим при побудові моделей дисперсійного аналізу стає актуальною проблема відбору найважливіших факторів і вирівнювання умов для проявлення дії кожного з них. Крім того. застосування дисперсійного аналізу передбачає нормальний або близький до нормального розподіл досліджуваних статистичних сукупностей. Якщо ця умова не витримується, то оцінки, одержані в дисперсійному аналізі, виявляться перебільшеними.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія статистики» автора Мармоза А.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 8. Дисперсійний аналіз“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Предмет і метод статистичної науки

  • Основні поняття в статистиці

  • Метод статистики

  • Зв'язок статистики з іншими науками

  • Завдання і організація статистики в Україні

  • Розділ 2. Статистичне спостереження

  • Форми, види і способи статистичного спостереження

  • Помилки статистичного спостереження і способи контролю зібраних даних

  • Розділ 3. Зведення і групування статистичних даних. Статистичні таблиці

  • Статистичні групування, їх зміст, завдання і види

  • Методологія статистичних групувань

  • Вторинне групування

  • Ряди розподілу

  • Статистичні таблиці

  • Абсолютні показники

  • Показники диференціації ознак у сукупності

  • Розділ 4. Середні величини

  • Види середніх величин і способи їх обчислення

  • Середня гармонічна

  • Середня геометрична

  • Інші види середніх величин

  • Властивості середньої арифметичної. Розрахунок середньої арифметичної способом моментів

  • Мода, медіана, квартілі і децилі

  • Розділ 5. Показники варіації

  • Розмах варіації

  • Математичні властивості дисперсії та спрощені способи її розрахунку

  • Моменти статистичних розподілів

  • Розділ 6. Вибіркове спостереження

  • Помилки вибірки

  • Способи формування вибіркових сукупностей

  • Визначення необхідної чисельності вибірки

  • Поняття статистичної оцінки. Точкова і інтервальна оцінка параметрів генеральної сукупності

  • Закони розподілу вибіркових характеристик

  • Розподіл Стьюдента

  • Малі вибірки

  • Розділ 7. Перевірка статистичних гіпотез

  • Помилки при перевірці статистична гіпотез. Статистичні критерії і критична область

  • Загальна схема перевірки статистичної гіпотези

  • Перевірка статистичних гіпотез щодо середніх величин

  • Перевірка статистичних гіпотез щодо розподілів

  • Перевірка статистичної гіпотези про істотність розбіжностей між дисперсіями

  • Розділ 8. Дисперсійний аналіз
  • Дисперсійний аналіз при групуванні даних за однією ознакою

  • Застосування дисперсійного аналізу для оцінки вірогідності різниці двох середніх

  • Дисперсійний аналіз при групуванні даних за двома ознаками

  • Розділ 9. Кореляційний аналіз

  • Парна (проста) лінійна кореляція

  • Показники тісноти зв'язку

  • Криволінійна кореляція

  • Статистична оцінка вибіркових показників зв'язку

  • Непараметричні критерії оцінки кореляційного зв'язку

  • Особливості кореляційного аналізу в рядах динаміки

  • Розділ 10. Ряди динаміки

  • Показники ряду динаміки

  • Прийоми виявлення основної тенденції розвитку в рядах динаміки

  • Факторний аналіз рядів динаміки

  • Інтерполяція і екстраполяція. Прогнозування суспільних явищ

  • Аналіз сезонних коливань

  • Розділ 11. Індекси

  • Класифікація індексів

  • Найважливіші економічні індекси і їх взаємозв'язок

  • Територіальні індекси

  • Індексний аналіз

  • Розділ 12. Статистичні графіки

  • Основні елементи графіка. Правила побудови статистичних графіків

  • Види статистичних графіків і способи їх побудови

  • Список рекомендованої літератури