Статистичні групування, їх зміст, завдання і види

Теорія статистики

Проведемо аналіз взаємозв'язку групувальних ознак з результативними показниками. Розглянемо взаємозв'язок урожайності з якістю грунту і дозами добрив на 1 га зернових культур. Для цього на основі таблиці 3.5 складемо більш зручну для аналізу і читання табл. 3.6.

Таблиця 3.5. Вплив якості грунту і різних доз добрив на економічну ефективність виробництва зерна

Підгрупи
Групи господарств за якістю ґрунту, · балівгосподарств за внесенням добрив на 1 га зернових культур, ц діючої речовиниКількість господарствУрожайність, ц/гаСобівартість 1 ц зерна, грн.Затрати праці на 1 ц зерна, люд-год
І - до 56а) до 2,1; б) понад 2,111; 820,4 22,964,05 59,511,85 1,65
У середньому1921,560,901,71
ІІ-57-66а) до 2,11024,657,891,61
б) понад 2,11531,149,141,57
У середньому2528,052,851,58
ІІІ-67-76а) до 2,11433,848,861,50
б) понад 2,11235,244,031,21
У середньому2634,746,621,38
ІV-понад 76а) до 2,1; б) понад 2,17 1336,0 43,743,96 39,481,39 1,16
У середньому2039,442,071,22
Разом9031,550,051,47
Підгрупи заа) до 2,14228,553,201,57
добривамиб) понад 2,14833,147,741,40

Дані таблиці свідчать про те, що на урожайність зернових культур суттєво впливає як якість Грунту, так і добрива. Вплив якості Грунту можна оцінити при порівнянні урожайності по групах в межах кожної підгрупи при однакових дозах добрив. Прибавки урожайності за рахунок якості Грунту при порівнянні I і II груп склали: по I підгрупі 4,2 ц/ га (24,6 - 20,4), по II підгрупі 8,2 ц/ га (31,1 - 22,9).

Ці прибавки при порівнянні II і III груп складають: по I підгрупі 9,2 ц/ га (33,8 - 24,6), по II підгрупі 4,1 ц/ га (35,2 - 31,1), а між крайніми групами (I і IV) відповідно по I підгрупі 15,6 ц/ га (36,0 - 20,4), по II підгрупі 20,8 ц/ га (43,7 - 22,9).

Вплив на урожайність доз добрив прослідковується при порівнянні її рівня по підгрупах у межах тієї чи іншої групи за якістю Грунту. При переході від першої підгрупи до другої приріст урожайності становить:

Таблиця 3.6. Вплив якості Грунту і доз добрив на урожайність зернових культур

Групи господарств за якістю ґрунту, балівПідгрупи господарств за внесенням добрив на 1 га зернових культур, ц діючої речовиниУ середньому
а) до 2,1б) понад 2,1
I - до 5620,422,921,5
II - 57 - 6624,631,128,0
III - 67 - 7633,835,234,7
IV - понад 7636,043,739,4
У середньому28,533,131,5

• а) в I групі (до 56 балів) 2,5 ц/ га (22,9 - 20,4);

• б) в II групі (57 - 66 балів) 6,5 ц/ га (31,1 - 24,6);

• в) в III групі (67 - 76 балів) 1,4 ц/ га (35,2 - 33,8);

• г) в IV групі (понад 76 балів) 7,7 ц/ га (43,7 - 36,0). Порівняння одержаних приростів урожайності за рахунок кожного з факторів показує, що найвищі прибавки урожайності за рахунок добрив одержані в IV групі господарств, де найвища якість Грунту.

За даними таблиці оцінимо спільний вплив на врожайність двох групувальних ознак. Так, в підгрупі з самою високою якістю Грунту і найвищими дозами добрив (46) урожайність порівняно з підгрупою з самим низьким рівнем факторів (1а) вище на 23,3 ц/ га (43,7 - 20,4). Отже, за рахунок спільного впливу двох факторів урожайність підвищилась на 23,3 ц/ га.

Аналогічно можна провести аналіз взаємозв'язку інших результативних показників (собівартості і затрат праці на 1 ц зерна) з групувальними ознаками (якістю Грунту і дозами добрив).

Завдання всебічного комплексного аналізу соціально - економічних явищ не може бути вирішене шляхом побудови одного групування: необхідна їх система - ряд взаємопов'язаних, доповнюючих і конкретизуючих один одне групувань. У системі групувань першорядна роль належить результативним, факторним і комбінаційним групуванням.

Розглянемо деякі особливості застосування зазначених групувань, їх взаємозв'язки, переваги і недоліки.

Результативні групування дають змогу вивчити відмінності в результатах, виділити виробничі типи і охарактеризувати їх особливості.

При групуванні за результативною ознакою групи мають бути охарактеризовані комплексом найважливіших факторів, які формують досліджуваний результативний показник.

Результативне групування дає змогу вивчити спільний вплив на результат комплексу найбільш суттєвих факторів, ступінь відмінностей груп за окремими факторами, відібрати головні з них, визначити напрямок і оцінити силу їх дії. Такі фактори відбирають на основі теоретичного аналізу досліджуваного явища, причому це можуть бути найістотніші, такі, що формують даний результат.

При побудові аналітичного групування для характеристики взаємозв'язків і подальшого аналізу між ознаками по групах можна обмежитися відбором 2 - 3 найважливіших факторів.

Результативні групування, що відіграють значну роль у виділенні соціально - економічних типів і основних факторів виробництва, водночас мають істотний недолік: в групах з різними результатами за ними можна визначити лише рівнодійну всіх факторів, отже в одній групі об'єднуються одиниці з однаковим результатом, незалежно від того, за рахунок яких факторів цей результат досягнуто. Наприклад, високої врожайності в одному випадку досягають за рахунок високого рівня інтенсивності виробництва при низькій якості Грунту, а в іншому - на ґрунтах високої якості при низькому рівні інтенсивності виробництва. У групі ж у цілому ці фактори можуть вирівнюватись і на перше місце виходять інші фактори. Тому, щоб точніше оцінити вплив комплексу та окремих факторів на результат, результативні групування треба застосовувати в комплексі з факторними, які дають змогу в узагальненому вигляді розкрити ступінь впливу на результат окремих факторів, що діють у різноманітних умовах.

При групуванні за факторною ознакою групи характеризують комплексом найважливіших результативних показників, а також важливими факторами. Це дає змогу обґрунтованіше віднести відмінності в результатах за рахунок факторної ознаки, покладеної в основу групування. Факторні групування значною мірою дають змогу усереднити вплив інших факторів на результат і вивчити середню зміну результативної ознаки під впливом ознаки, покладеної в основу групування. Проте відмінності в результатах можна віднести за рахунок досліджуваного фактора в тому випадку, якщо інші умови (фактори) у групах у середньому буде вирівняно. На практиці при вивченні економічних явищ внаслідок тісного взаємозв'язку факторів такого вирівнювання немає і досягти цього дуже важко.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія статистики» автора Мармоза А.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Статистичні групування, їх зміст, завдання і види“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Предмет і метод статистичної науки

  • Основні поняття в статистиці

  • Метод статистики

  • Зв'язок статистики з іншими науками

  • Завдання і організація статистики в Україні

  • Розділ 2. Статистичне спостереження

  • Форми, види і способи статистичного спостереження

  • Помилки статистичного спостереження і способи контролю зібраних даних

  • Розділ 3. Зведення і групування статистичних даних. Статистичні таблиці

  • Статистичні групування, їх зміст, завдання і види
  • Методологія статистичних групувань

  • Вторинне групування

  • Ряди розподілу

  • Статистичні таблиці

  • Абсолютні показники

  • Показники диференціації ознак у сукупності

  • Розділ 4. Середні величини

  • Види середніх величин і способи їх обчислення

  • Середня гармонічна

  • Середня геометрична

  • Інші види середніх величин

  • Властивості середньої арифметичної. Розрахунок середньої арифметичної способом моментів

  • Мода, медіана, квартілі і децилі

  • Розділ 5. Показники варіації

  • Розмах варіації

  • Математичні властивості дисперсії та спрощені способи її розрахунку

  • Моменти статистичних розподілів

  • Розділ 6. Вибіркове спостереження

  • Помилки вибірки

  • Способи формування вибіркових сукупностей

  • Визначення необхідної чисельності вибірки

  • Поняття статистичної оцінки. Точкова і інтервальна оцінка параметрів генеральної сукупності

  • Закони розподілу вибіркових характеристик

  • Розподіл Стьюдента

  • Малі вибірки

  • Розділ 7. Перевірка статистичних гіпотез

  • Помилки при перевірці статистична гіпотез. Статистичні критерії і критична область

  • Загальна схема перевірки статистичної гіпотези

  • Перевірка статистичних гіпотез щодо середніх величин

  • Перевірка статистичних гіпотез щодо розподілів

  • Перевірка статистичної гіпотези про істотність розбіжностей між дисперсіями

  • Розділ 8. Дисперсійний аналіз

  • Дисперсійний аналіз при групуванні даних за однією ознакою

  • Застосування дисперсійного аналізу для оцінки вірогідності різниці двох середніх

  • Дисперсійний аналіз при групуванні даних за двома ознаками

  • Розділ 9. Кореляційний аналіз

  • Парна (проста) лінійна кореляція

  • Показники тісноти зв'язку

  • Криволінійна кореляція

  • Статистична оцінка вибіркових показників зв'язку

  • Непараметричні критерії оцінки кореляційного зв'язку

  • Особливості кореляційного аналізу в рядах динаміки

  • Розділ 10. Ряди динаміки

  • Показники ряду динаміки

  • Прийоми виявлення основної тенденції розвитку в рядах динаміки

  • Факторний аналіз рядів динаміки

  • Інтерполяція і екстраполяція. Прогнозування суспільних явищ

  • Аналіз сезонних коливань

  • Розділ 11. Індекси

  • Класифікація індексів

  • Найважливіші економічні індекси і їх взаємозв'язок

  • Територіальні індекси

  • Індексний аналіз

  • Розділ 12. Статистичні графіки

  • Основні елементи графіка. Правила побудови статистичних графіків

  • Види статистичних графіків і способи їх побудови

  • Список рекомендованої літератури