Статистичні групування, їх зміст, завдання і види

Теорія статистики

Наведемо приклад аналітичного групування за результативною ознакою (табл. 3.3).

Проведемо аналіз групової таблиці. Для цього проведемо деякі зіставлення факторів і умов виробництва по окремих групах. Спочатку порівняємо показники крайніх груп - I і IV (нижчої і вищої).

Таблиця 3.3. Залежність урожайності зернових культур від її факторів в господарствах лісостепової зони області

Групи господарств за урожайністю, ц/гаКількість господарствСередня урожайність, ц/гаЯкість ґрунту, балівВнесено мінеральних добрив на 1 га зернових культур, ц діючої речовиниПрипадає середньорічних працівників на 100 га ріллі, чол.
I - до 25,01622,152,01,4115,6
II - 25,1 - 30,02127,758,21,6417,4
III - 30,1 - 35,03832,669,42,1217,5
IV - понад 35,01538,481,02,7519,3
У середньому9031,567,72,0717,3

З даних таблиці видно, що різниця в результативній ознаці (урожайності) між цими групами досягає 16,3 ц /га. Урожайність зернових культур в господарствах IV групи вище, ніж в господарствах I групи в 1,7 разу головним чином за рахунок більш високого рівня виробництва: у господарствах IV групи порівняно з господарствами I групи вносять мінеральних добрив на 1 га зернових більше на 1,34 ц діючої речовини, або в 1,95 разу, працівників на 100 га ріллі на 3,7 чол., або в 1,24 разу більше. Відрізняється ця група і більш високою якістю ґрунту - на 29 балів, або в 1,56 разу.

Спостерігаються суттєві відмінності в рівнях середньої урожайності по групах господарств. Зіставлення між собою показників окремих груп дозволяє зробити висновок, що більш високій рівень урожайності від групи до групи (від I до IV) зумовлюється за рахунок кращої забезпеченості добривами, робітниками, кращою якістю грунту. Так, наприклад, зіставлення урожайності і факторів та умов виробництва II та I групи показує, що урожайність в II групі господарств порівняно з I групою господарств вище в 1,25 разу. Ця група господарств має вище забезпеченість працівниками ( в 1,12 разу), більше вносять добрив (в 1,16 разу), має більш родючі грунти (в 1,12 разу).

Отже, в цілому можна зробити висновок про те, що більш високий рівень урожайності зернових культур забезпечується високим рівнем інтенсифікації виробництва, кращою якістю земель і більш раціональним і ефективним використанням самих факторів і умов виробництва.

Розглянуте вище результативне групування дає змогу виявити фактори урожайності і визначити їх спільний комплексний вплив.

З метою оцінки ступеня впливу окремих факторів на урожайність необхідно провести факторне групування господарств за якістю грунту, як одному з факторів, що найбільш коливається, по типових групах (див. табл. 3.3).

Для побудови факторного групування використаємо дані тих самих 90 господарств лісостепової зони області (табл. 3.4).

Таблиця 3.4. Економічна ефективність виробництва зерна при різній якості грунту

Групи господарств за якістю ґрунту, балів
ПоказникIIIIIIIVУ середньому
до 5657 - 6667 - 76понад 76
Кількість господарств1925262090
Середня якість ґрунту, балів52,363,173,881,267,7
Урожайність, ц/га21,528,034,739,431,5
Собівартість 1 ц зерна, грн.60,9052,8546,6242,0750,05
Затрати праці на 1 ц зерна,
людино-годин1,711,581,381,221,47

З даних таблиці видно, що з поліпшенням якості ґрунту підвищується економічна ефективність виробництва зерна. Ця закономірність спостерігається при порівнянні всіх груп між собою. Так, порівняння вищої (IV) і нижчої (I) групи, де середня якість ґрунту відповідно складає 52,3 і 81,2 бали показує, що у вищій групі урожайність на 17,9 ц /га, або в 1,83 разу вище, а собівартість і трудомісткість 1 ц зерна (затрати праці на 1 ц) нижче відповідно на 18,83 грн. і 0,49 людино - години, або на 30,9 і 28,7%.

Отже, можна зробити висновок, що в даних умовах більш висока якість ґрунту забезпечує підвищення економічної ефективності виробництва зерна.

За кількістю ознак, покладених в основу групування, розрізняють прості і комбінаційні групування. Групування, проведені за однією ознакою, називають простими або одновимірними (див. табл. 3.3 і 3.4), а за двома і більшим числом ознак - комбінаційними або багатовимірними.

При побудові комбінаційного групування сукупність спочатку підрозділяється на групи за однією ознакою, а потім отримані групи поділяються своєю чергою на підгрупи за другою, третьою і т.д. ознаками. В цьому випадку можна прослідкувати вплив на результат сукупності факторів, покладених в основу групування, і оцінити вплив кожного окремо узятого фактора при вирівняних значеннях інших факторів.

Комбінаційне групування дає змогу також оцінити спільний вплив на результат групувальних ознак.

Порядок побудови комбінаційного групування той самий, що і простого, за однією ознакою. Спочатку вирішується питання, про першу групувальну ознаку, потім про другу і т.д.

При комбінаційному групуванні важливо забезпечити достатнє число одиниць в кожній групі і підгрупі. При комбінації ознак число підгруп швидко зростає із збільшенням числа групувальних ознак: воно дорівнює добутку кількості груп, утворених за кожною ознакою із ознак окремо. Наприклад, якщо за першою ознакою виділити три групи, за другою - три і за третьою - дві, то в підметі таблиці одержимо 18 рядків (3-3-2), не рахуючи підсумкових рядків по групах і загального підсумку. Звідси зрозуміло, що комбінаційне групування при невеликій чисельності доцільно будувати за 2-3 ознаками. При виділенні більшого числа групувальних ознак підгрупи можуть виявитися малочисельними, що утруднить виявлення існуючої між ознаками залежності.

Порівняно з простими комбінаційні групування володіють рядом додаткових аналітичних можливостей. Розглянемо це на прикладі комбінаційного групування 90 господарств лісостепової зони за якістю грунту і кількістю внесених мінеральних добрив (табл. 3.5). При цьому вивчимо вплив на ефективність виробництва зерна різних доз мінеральних добрив при вирівняній якості грунту.

Групи господарств за якістю грунту візьмемо ті самі, що і в табл. 3.4.

З даних таблиці чітко видна закономірність: з поліпшенням якості грунту і збільшенням доз добрив економічна ефективність виробництва зерна підвищується від групи до групи і від підгрупи до підгрупи (урожайність зростає, а собівартість і затрати праці на 1 ц знижуються).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія статистики» автора Мармоза А.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Статистичні групування, їх зміст, завдання і види“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Предмет і метод статистичної науки

  • Основні поняття в статистиці

  • Метод статистики

  • Зв'язок статистики з іншими науками

  • Завдання і організація статистики в Україні

  • Розділ 2. Статистичне спостереження

  • Форми, види і способи статистичного спостереження

  • Помилки статистичного спостереження і способи контролю зібраних даних

  • Розділ 3. Зведення і групування статистичних даних. Статистичні таблиці

  • Статистичні групування, їх зміст, завдання і види
  • Методологія статистичних групувань

  • Вторинне групування

  • Ряди розподілу

  • Статистичні таблиці

  • Абсолютні показники

  • Показники диференціації ознак у сукупності

  • Розділ 4. Середні величини

  • Види середніх величин і способи їх обчислення

  • Середня гармонічна

  • Середня геометрична

  • Інші види середніх величин

  • Властивості середньої арифметичної. Розрахунок середньої арифметичної способом моментів

  • Мода, медіана, квартілі і децилі

  • Розділ 5. Показники варіації

  • Розмах варіації

  • Математичні властивості дисперсії та спрощені способи її розрахунку

  • Моменти статистичних розподілів

  • Розділ 6. Вибіркове спостереження

  • Помилки вибірки

  • Способи формування вибіркових сукупностей

  • Визначення необхідної чисельності вибірки

  • Поняття статистичної оцінки. Точкова і інтервальна оцінка параметрів генеральної сукупності

  • Закони розподілу вибіркових характеристик

  • Розподіл Стьюдента

  • Малі вибірки

  • Розділ 7. Перевірка статистичних гіпотез

  • Помилки при перевірці статистична гіпотез. Статистичні критерії і критична область

  • Загальна схема перевірки статистичної гіпотези

  • Перевірка статистичних гіпотез щодо середніх величин

  • Перевірка статистичних гіпотез щодо розподілів

  • Перевірка статистичної гіпотези про істотність розбіжностей між дисперсіями

  • Розділ 8. Дисперсійний аналіз

  • Дисперсійний аналіз при групуванні даних за однією ознакою

  • Застосування дисперсійного аналізу для оцінки вірогідності різниці двох середніх

  • Дисперсійний аналіз при групуванні даних за двома ознаками

  • Розділ 9. Кореляційний аналіз

  • Парна (проста) лінійна кореляція

  • Показники тісноти зв'язку

  • Криволінійна кореляція

  • Статистична оцінка вибіркових показників зв'язку

  • Непараметричні критерії оцінки кореляційного зв'язку

  • Особливості кореляційного аналізу в рядах динаміки

  • Розділ 10. Ряди динаміки

  • Показники ряду динаміки

  • Прийоми виявлення основної тенденції розвитку в рядах динаміки

  • Факторний аналіз рядів динаміки

  • Інтерполяція і екстраполяція. Прогнозування суспільних явищ

  • Аналіз сезонних коливань

  • Розділ 11. Індекси

  • Класифікація індексів

  • Найважливіші економічні індекси і їх взаємозв'язок

  • Територіальні індекси

  • Індексний аналіз

  • Розділ 12. Статистичні графіки

  • Основні елементи графіка. Правила побудови статистичних графіків

  • Види статистичних графіків і способи їх побудови

  • Список рекомендованої літератури