Розділ «Тема 9. "Статистика ринку цінних паперів та фондових бірж"»

- оцінювання ліквідності цінних паперів.

Перші рейтинги цінних паперів були надруковані у 1909 році Джоном Муді за результатами аналізу інвестицій у цінні папери залізничних компаній. Спочатку подібна інформація сприймалась інвесторами з великим ентузіазмом. Водночас реакція багатьох компаній-емітентів і банків була негативною внаслідок незадоволення низькими рейтингами, наданими їхнім цінним паперам.

Рейтинг цінних паперів — розряд, категорія, відносний ранг, які характеризують оцінку якості та надійності цінних паперів.

Зараз у світі існує ціла низка рейтингових агентств, проте найбільшою популярністю користуються рейтинги, обчислені всесвітньо відомими фірмами "Moody's Investors Service" ("Moody's"), "Standard&Poor's" ("S&P") і "Fitch Investors Service" ("Fitch").

На основі рейтингових показників можна визначити порогові рівні ризику вкладання коштів і порівняти різні можливості інвестування.

Кредитний рейтинг є показником ризику невиконання боргового зобов'язання щодо конкретних цінних паперів. Величина рейтингу впливає на розмір процентної ставки за цінними паперами та ринкову вартість зобов'язань компанії.

Залежно від ризику несплати цінні папери поділяються на такі класи:

1) папери найвищої якості (highest quality);

2) папери дуже хорошої якості (very good quality);

3) папери хорошої якості (good quality);

4) папери середнього класу (medium grade);

5) папери нижчого та середнього класу (lower medium grade);

6) папери низької якості (poor quality);

7) спекулятивні папери (speculative);

8) папери найнижчої якості (lowest quality/ default).

Кожен з цих класів має свій символ за класифікацією інвестиційних агентств. Наприклад, крім стандартної шкали рейтингів, агентство "Moody's" застосовує до облігацій класу від "АА" до "ВВ" цифрові символи (1, 2 та 3); агентство "S&P" для тих самих цінних паперів застосовує знаки "+" та "-". Це забезпечує більш чітке відображення місця цінних паперів конкретного випуску у межах рейтингового класу.

До показників ринкової активності, які дозволяють визначити ступінь використання акціонерного капіталу та ефективність інвестування в акції компанії, належать:

- прибуток на акцію або прибутковість акції (Earnings Per Share, EPS) — характеризує максимально можливий обсяг дивідендних виплат на одну просту акцію і обчислюється як співвідношення між чистим прибутком, зменшеним на суму дивідендів за привілейованими акціями, та середньорічною кількістю простих акцій;

- цінність акції (Price / Earnings Ratio, P/E) — показує, скільки згодні платити інвестори в конкретний момент за одиницю прибутку на акцію, і розраховується як відношення ринкової акції до прибутку на акцію;

- дивідендна прибутковість акції (Dividend Yield, DY) — характеризує процент повернення коштів на капітал, вкладений в акції фірми, і обчислюється як співвідношення між дивідендом на акцію та середнім прибутком на акцію;