Розділ «ТЕМА 8. АНАЛІЗ ІНТЕНСИВНОСТІ ДИНАМІКИ»

Моментні ряди динаміки - це ряди статистичних величин, які характеризують розміри досліджуваного явища на певний момент часу ( на початок місяця, кварталу, року і т.д.). До таких показників відносяться чисельність працюючих, парк автомобілів, поголів'я худоби та інші. Характер цих показників такий, що їх величини можна визначити лише на той чи інший момент часу.

Інтервальні ряди динаміки характеризують розміри досліджуваного явища за певні проміжки - інтервали (періоди) часу, тобто характеризують процеси за той чи інший період часу (добу, місяць, рік і т.д.) . До таких показників відносяться обсяг виробленої продукції, фонд заробітної плати та інші.

Ряди середніх характеризують зміну середніх рівнів досліджуваного явища у часі (наприклад, місячний рівень заробітної плати, денна продуктивність праці та ін.).

Неперервні ряди динаміки одержують у випадках, коли відбувається неперервний запис змін явища за допомогою відповідних приладів (механічних, електричних, електронних). Методика статистичного аналізу рядів динаміки базується на передбаченні неперервності досліджуваних процесів. Але перешкодою тут є обчислювальні труднощі, і тому неперервні ряди дискретизують, і результати аналізу виводять на підставі дискретних ( перервних) послідовностей.

Залежно від виду узагальнених показників ряди динаміки можуть бути представлені абсолютними, відносними і середніми величинами. До перших відносяться показники земельних площ, валової продукції, виробництва автомобілів та ін., до других - питома вага площі окремих культур у загальній площі посіву , коефіцієнти зростання (наприклад, цін), показники виконання планових завдань тощо; до третіх - собівартість одиниці продукції, продуктивність тварин , заробітна плата одного працівника та ін.

Різний характер моментних і інтервальних показників зумовлює певні особливості відповідних рядів динаміки. Так, рівень інтервального ряду залежить від тривалості періоду часу, який він характеризує. Величина інтервального рівня тим більша , чим більша тривалість періоду. Рівні моментних рядів динаміки не залежать від проміжку часу між датами. Підсумок рівнів інтервального ряду дає результат за більш тривалий період часу. Так, від декадних рівнів можна перейти до щомісячних, від щомісячних - до квартальних, від останніх - до річних і т. д.. Іноді шляхом послідовного додавання рівнів інтервального ряду одержують нагромаджувальні підсумки за певний період (наприклад, нараховано заробітної плати, відпрацьовано людино - годин, оброблено площі тощо). Підсумовування рівнів моментального ряду динаміки само по собі не має змісту , адже одержані величини не мають економічного значення.

При аналізі рядів динаміки користуються рядом статистичних показників , які визначають характер, напрямок, і інтенсивність кількісних змін явищ. До таких показників відносяться : рівень ряду , середній рівень , абсолютний приріст, коефіцієнт ( темп) зростання , темп приросту , абсолютне значення одного проценту приросту.

Рівнем ряду є кожен член ряду динаміки. Перший показник ряду називається початковим рівнем ,останній - кінцевим рівнем . Часто виникає потреба у визначенні середнього рівня динаміки. При цьому для інтервального ряду і рядів середніх величин середній рівень розраховується як середня арифметична проста з окремих

"у = ^ рівнів : п .

Дещо інакше розраховується середній рівень моментного ряду динаміки. При його обчисленні виходять з розгляду найпростішого випадку, коли є дані на початок і кінець будь - якого періоду . Середній рівень у такому випадку визначають як середню арифметичну просту з цих двох показників. У моментних рядах кожен рівень можна розглядати як показник, що відноситься одночасно до початку одного і закінчення іншого періоду . Розглянемо приклад з моментним рядом динаміки про чисельність працюючих на підприємстві на 1 січня.

За наведеними вихідними даними середньорічна чисельність працюючих становить, чол:

789+811 = 800

у 2000 p.: 2 ;

811+837 = 824

у 2001р.: 2 ;

837+860 = 848

у 2002 p.: 2

Для кількох років середній рівень визначають за середньорічними як середню арифметична з них . Для нашого прикладу середня чисельність за 3 роки становила:

800 + 824 + 848 -= 824

3 ( чол.) ,