Розділ «Лекція 24. Формування системи показників та індикаторів»

• Що таке показники індикатори?

• Якими є методологічні засади формування ? системи показників?

• Яка роль соціального моніторингу?

24.1. Формування системи показників та індикаторів: методологічні та теоретично-прикладні засади

24.2. Соціально-педагогічний моніторинг: методика визначення системи показників

Розбудова різних галузей українського суспільства вимагає наявності широкого загалу творчих й неординарних особистостей. Формування гармонійної, цілісної, всебічно розвиненої, соціальної активної особистості повною мірою залежить від широкого використання інноваційних методик та технологій.

Водночас реалізація прогресивних педагогічних концепцій у реформуванні системи вищої освіти повною мірою залежить від нових та апробованих на практиці парадигм освіти.

Як свідчать результати соціально-педагогічних досліджень, надзвичайно великий потенціал у цілісному розвитку особистості, її духовного світу, морально-етичних стосунків, запитів, потреб та творчих здібностей мають мистецькі засоби. У цьому контексті соціокультурна творчість особистості виступає не лише як спосіб діяльності, але і як мета. Саме в цьому полягає здатність мистецтва формувати потребу в творчості, виступати каталізатором творчих здібностей особистості, спрямовувати молодь до творчої діяльності.

Варто підкреслити, що за допомогою творчості молодь задовольняє потребу в самореалізації й самоствердженні. Водночас залучення студентської молоді до різних видів творчої діяльності створює широкі можливості для проявів здібностей та розвитку творчої активності особистості.

Зорієнтованість особистості на внутрішній потенціал здоров'я та сили, на вільний прояв думок, почуттів, настроїв та інших гармонізуючих чинників дозволяє активізувати індивіда та створити позитивну соціально-психологічну атмосферу в студентському середовищі й подолати апатію та безініціативність молоді.

Для створення системи емпіричних показників та індикаторів рівня формування та реалізації потенціалу студентської молоді варто залучати результати соціологічних, соціально-педагогічних та психолого-культурологічних наукових розвідок діяльності виробничих, наукових, навчальних та творчих колективів. Здійснення порівняльного аналізу отриманих результатів дозволить обґрунтовано екстраполювати запропоновані концепції, моделі, методики, технології та інструментарій в інші галузі соціальної практики.

Так, емпірична "Шкала задоволеності життям" (Life Satisfaction Scales — Б. Ньюгартен, Р.Хавігхарст, Ш.Тобін) була адаптована українськими соціологами Е. Головахою та Н. Паніною і має таку структуру компонентів:

1 група показників:

Ставлення особистості до життя: ентузіазм, емоційний стан, інтерес до справи. Вищі бали визначають позитивне ставлення до справи та старанне виконання обов'язків (із високим рівнем зацікавленості незалежно від змісту занять).

Низькі оцінки репрезентують, з одного боку, — байдуже ставлення до тих справ, які вона зобов'язана виконувати, з іншого, — набуває ознак роздратування.

2 група показників:

Особливості ставлення до життя.

Високі оцінки фіксують рішучість, стійкість, спрямованість на досягнення життєвих цілей. Низькі оцінки відображають рівень пасивної адаптації до життєвих негараздів, байдуже ставлення до сьогодення, покірливе сприйняття всього, що "приносить життя".

3 група показників: