Узгодженість між поставленою та досягнутою метою.
Більш високим балом оцінюється рівень досягнення цілі, яка дуже важлива для особистості. Низький бал свідчить про те, що індивід не використовує достатньої кількості засобів для досягнення успіху в житті.
4 група показників:
Ставлення до самого себе.
Високі оцінки репрезентують адекватну самооцінку себе, своїх фізичних (зовнішніх) та соціальних (статусних) рис.
Низькі оцінки відображають слабкість, непрацездатність або взагалі байдужість особистості.
5 група показників:
Психоемоційний тонус, загальний фон настрою.
Позитивні оцінки отримують такі компоненти: оптимістичний світогляд, переважання хорошого настрою, високий рівень і душевного спокою, позитивні відгуки про інших індивідів, про різні події та вчинки. Респондент отримує від життя задоволення та адекватно його оцінює.
Сумарний бал репрезентує індекс суб'єктивного рівня задоволеності життям. Стосовно самооцінки емоційного стану в тесті уникається апеляція до соціального статусу людини та її взаємодії з іншими людьми. З іншого боку, показники виступають опосередкованими оцінками позиції індивіда в суспільстві, шо в основному містить зміст соціального самопочуття як категорії соціологічного аналізу та показників діагностики в інтегративній формі суб'єктивного аналізу стану суспільства.
Для здійснення соціально-педагогічного моніторингу в умовах вищого навчального закладу виникла необхідність розробки методик, технологій та відповідного інструментарію. У нашому дослідженні була розроблена власна методика соціально-педагогічного моніторингу, яка базується на основних компонентах сучасних соціальних технологій та має у своїй структурі елементи соціологічної технології, яка була запропонована соціологами Е.Головахою та Н.Паніною. Водночас методика була адаптована до педагогічної галузі у відповідності до специфіки навчально-виховного процесу регіонального ВНЗ. Так, для адекватної оцінки кожного компонента освітнього процесу відбиралася рівна кількість індикаторів критеріїв ефективності з метою репрезентації рівної кількості позицій кожної галузі в інтегрованому показнику. У цілому типологію індикаторів для оцінки зовнішнього середовища та визначення ефективності навчально-виховного процесу ВНЗ можна репрезентувати так:
І. Галузь соціальних зв'язків:
1. Соціально-економічна та суспільно-політична стабільність у державі і суспільстві.
2. Ступінь соціального оптимізму молоді — впевненість її в тому, що ситуація в країні буде поліпшуватися.
3. Структура норм та цінностей, які об'єднують студентську молодь.
4.Міра соціальної справедливості — надання та репрезентація об'єктивних оцінок досягнень молоді державними інституціями суспільства.
II. Галузь національних стосунків:
1.Впевненість у змозі уникнення міжнаціональних конфліктів.
2. Знання державної мови та ступінь національної самосвідомості.
3. Можливість долучитися до власної національної культури.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціологія» автора Вербець В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лекція 24. Формування системи показників та індикаторів“ на сторінці 2. Приємного читання.