Розділ 4. СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Існують такі вимоги до гіпотез:

1. Гіпотеза не повинна мати суперечностей щодо неодноразово перевірених фактів та теорій;

2. Вона повинна поширюватися на всі без винятку явища та процеси, які підлягають аналізу;

3. Гіпотеза не повинна містити понять, які не мають конкретної емпіричної інтерпретації та яку неможливо перевірити.

4. Гіпотеза повинна "передбачати" способи її перевірки.

Гіпотеза в соціологічному дослідженні — це науково обґрунтоване передбачення про структуру соціальних об'єктів, характер елементів та зв'язків між ними, про механізми їх функціонування та розвитку. У соціологічному дослідженні гіпотеза може виконувати декілька ролей. Насамперед вона допомагає визначити явища, факти та процеси, серед яких потрібно шукати відповідь. Більш того, вона визначає більш-менш чітке формулювання самого запитання, а також передбачає вихід за межі наявного знання, націлює соціолога на певний результат. Потрібно додати, що гіпотеза вказує метод отримання результату наукового пошуку. До основних особливостей гіпотези можна віднести те, що її можна спростувати (коли вона не підтверджується) та підтвердити (верифікувати). Досить важлива евристична роль гіпотези, яка дозволяє отримати нове знання, відкрити невідомі факти, тенденції та закономірності функціонування і розвитку соціальних об'єктів [11, с. 667 — 670].

Попереднє висування гіпотез визначає внутрішню логіку дослідження. Гіпотези сприяють оперативності дослідження, підказують правильний вибір об'єкта і методів збору емпіричної інформації. Досить важливо, щоб гіпотези не обмежували наукового пошуку і не визначали заздалегідь його результатів. Соціологічні гіпотези мають бути сформульовані однозначно, без використання не визначених чітко понять. Джерелами висування гіпотез можуть бути маловідомі факти, аналогії, буденна свідомість, здоровий глузд, неординарні ідеї тощо.

Формулювання гіпотез — це творчий, надзвичайно складний процес. Особливо важким етапом у ньому постає саме процес формулювання гіпотези, який передбачає її побудову та визначення, перевірку та уточнення на основі вимог новизни, каузальності, після чого вона здобуває статус наукової гіпотези. Разом з тим здійснюється перевірка змістової істинності гіпотези, з'ясування її відповідності та логічної несуперечливості. При цьому використовується також експериментування з гіпотезою "подумки". Зрозуміло, що кінцева її перевірка здійснюється лише після завершення соціологічного дослідження.

За своєю значимістю гіпотези поділяються на основні і додаткові.

У відповідності до мети і гіпотези соціологічного пошуку формулюються завдання, які покликані дати відповідь на основне питання: "Які шляхи і засоби розв'язання досліджуваної проблеми?"

Кінцевою метою розробки методологічних засад конкретно-соціологічного дослідження є створення цілісної логіко-семантичної моделі соціального явища, яке аналізується, після чого на її базі здійснюється розробка соціологічного інструментарію.

Варто зазначити, що крім гносеологічних принципів діалектики, філософії й історії, а також методологічних засад власних спеціальних соціологічних теорій, розробка методологічного блоку програми конкретно-соціологічного дослідження може опиратися на демографію, соціальну психологію, загальну, економічну і соціальну статистику, математику, логіку та інші системи наукових знань.

Підсумовуючи стислий виклад розділу, приходимо до висновку, що основним компонентом наукового пошуку є соціологічне дослідження. Соціологічне дослідження здійснюється у відповідності до програми, яка може мати такі розділи: 1 — теоретико-методологічний та 2 — методичний (процедурно-інструментальний) [ 11, с. 89-95].

Конкретно-соціологічне дослідження потребує наявності робочого плану для здійснення наукового пошуку, який передбачає проведення пілотажного (пробного чи попереднього) дослідження, побудову вибірки, організацію навчання інтерв'юерів (які потім здійснюють, у відповідності до методики дослідження, інструкції, плану вибірки та особливостей відбору респондентів, збір емпіричної інформації), кодування, класифікацію, систематизацію, обробку та теоретичну і графічну інтерпретацію зі створенням практичних рекомендацій щодо вирішення визначених соціальних проблем.

Варто наголосити, що сьогодні, коли глибока криза суспільних структур та тотальна аномія всіх соціальних інститутів, за визначенням українського соціолога Є.І.Головахи, розкрила багато прихованих процесів соціальної реальності та призвела до виходу на поверхню раніше утаємничених механізмів підтримки влади, балансу інтересів, формування уніфікованих стереотипів мислення, привернувши до них пильну увагу громадськості, створюється цілком унікальне поле для здійснення соціологічних досліджень [5, с. 13 — 19].

Сьогодні, на думку В.І.Тарасенка, з'ясувалася методологічна неспроможність соціології до опанування новими соціальними фактами на рівні спеціальних соціологічних теорій [12, с. 19 - 25]. Зараз уже очевидно, що категорії і засоби досліджень, які сформувалися яку західній соціології, так і у вітчизняній, не придатні для адекватного теоретичного відтворення істотно іншої соціальної реальності — особливо в її кризових, дестабілізованих формах.

У зв'язку з цим виникла гостра потреба у розробці низки специфічних категорій для здійснення коректного соціологічного аналізу процесу формування нових соціально-економічних структур, вивчення абсолютизованого бюрократичного панування, уніфікованого "шароварного" менталітету, проблем формування "середнього класу", реалізації невичерпного духовно-творчого потенціалу молоді та інше [13, с. 378].

Отже, особливого значення набуває відображення та констатація не тільки статичного характеру ситуацій перехідного періоду, але й вивчення динаміки і тенденцій трансформації та руйнування різних посттоталітарних структур, які, на жаль, досить адаптивні та варіативні у своєму самозбереженні.

Питання для самоперевірки та контролю

1. Дайте визначення соціологічному дослідженню