Розділ 4. СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

І. Зібраний таким чином матеріал може бути підґрунтям для "зворотного" шляху через понятійний апарат того рівня, який перебуває над визначеними емпіричними індикаторами, до рівня основного поняття, наприклад, до поняття "культура читання" тощо.

Разом з тим, у процесі аналізу операцій та понять існують труднощі:

По-перше, існують поняття, які поки що не мають в науці повного розкриття та однозначного тлумачення. У цьому випадку потрібно проаналізувати ще раз терміни та визначити їх робоче тлумачення.

По-друге, часто-густо ціла низка понять є багатозначними. Зрозуміло, це не плутанина, а звичайне багатство змісту цих понять, які фіксують складний факт, явище, подію тощо. У такому випадку завдання полягає втому, щоб дати перелік різних значень поняття, потім знайти в ньому найголовніше чи найважливіше тлумачення. Зрозуміло, у відповідності до специфіки дослідження поняття повинно мати більш-менш однозначне тлумачення.

Для вирішення такого завдання використовують метод термінологічного аналізу.

Так, автор дослідження Афанасьєв М.Д. [3, с. 3] при визначенні поняття "поширеність" читання запропонував такі його характеристики:

1. Співвідношення читачів та осіб, які не читають джерел;

2. Час, який витрачається на читання;

3. Частота читання;

4. Інтенсивність читання;

5. Регулярність читання;

6. Види джерел для читання;

7. Джерела отримання літератури;

8. Охоплення бібліотечним обслуговуванням;

9. Жанри та теми прочитаних творів;

10. Мовний діапазон читання;

11. Поширеність домашніх бібліотек;

12. Місце читання в системі масової інформації;

13. Цілі та мотиви читання.

Зрозуміло, що такий різнобій понять, які визначають різні види інформаційної взаємодії читача з джерелами або з різними соціальними інформаційними інститутами, пояснюється складним процесом читання, який має безліч видів, типів та рівнів. Отже, такий перелік понять дозволяє охопити широкий спектр проблем "поширеність" читання.