Розділ 4. СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Наступний етап — встановлення взаємозв'язку та субординації понять, визначення їх місця в понятійному апараті теорії, на основі якої будується дослідження.

Потім визначаються терміни, які допомагають сформулювати гіпотези. Адже понятійний апарат теорії — це своєрідна координатна сітка, на якій можна розташувати соціальні факти та дати їм відповідну дефініцію та інтерпретацію. У різних науках понятійний апарат теорії має різний ступінь обґрунтованості та є своєрідним показником рівня розвитку науки.

Понятійний апарат надзвичайно важлива умова в перевірці гіпотез наукового дослідження. Вона здійснюється на базі емпіричного матеріалу, який був зібраний у процесі дослідження. Але для того, щоб перейти від теоретичного вивчення явищ до рівня емпіричного, потрібно здійснити таку інтерпретацію базових (ключових) понять, яка б дозволила їх порівняти з реальними фактами. Іншими словами, така процедура повинна репрезентувати кожну із складових понятійного апарату конкретного дослідження у вигляді процесу, який можна спостерігати чи діагностувати.

Першу частину такого завдання можна здійснити за допомогою методу термінологічного аналізу, другу - за допомогою методу аналізу операцій та понять.

Поняття — це відображення об'єктивно існуючого в речах та явищах і яке закріплене словом. Слово (або групу слів), яке визначає певне поняття, можна назвати терміном. Установити значення терміна важливо при аналізі змісту поняття, яке відповідає цьому терміну та відображає найбільш суттєві, важливі ознаки.

Оскільки внутрішня форма слова, а відтак і терміна, проявляється перш за все на початковому періоді назв речей та явищ, виникає потреба аналізувати терміни з урахуванням їх генезису та історичного розвитку.

Поняття — продукт тривалого історичного розвитку пізнання, їх зміст змінюється та збагачується у відповідності до поглиблення пізнання людиною об'єктивної реальності.

Метод термінологічного аналізу, який був започаткований спочатку в лінгвістиці, з часом залишаючись за своїм об'єктом лінгвістичним (слово та словосполучення), збагатився прийомами логіки, семіотики і став успішно впроваджуватися в багатьох галузях науки. Але його використання в кожній галузевій науці має свої особливості.

У соціології такий метод використовується епізодично, особливо в процесі контент-аналізу документів соціологічного дослідження. Цей метод передбачає вивчення історії становлення та розвитку понять, розкриття взаємодії термінів, визначення їх місця в понятійному апараті наукового дослідження.

Кожне наукове дослідження розпочинається із вивчення історії термінів, вивчення соціально-економічних, політичних, психологічних аспектів їх побутування та динаміки розвитку.

Насамперед потрібно зазначити про вимоги у формуванні термінологічного апарату наукового дослідження. Ці вимоги такі;

1. У процесі аналізу потрібно йти не від терміну до пояснення фактів, а навпаки, самі терміни пояснювати умовами, в яких вони створювалися.

2. Термінологічний аналіз повинен бути по можливості багатовекторним, враховувати різні джерела у його формуванні, репрезентувати, шляхом порівняння, багатозначність таких термінів у використанні в конкретному дослідженні.

3. Аналізувати терміни необхідно з погляду історії їх становлення, розглядати терміни в розвитку, простежуючи зміни їх змісту у зв'язку зі зміною історичної дійсності.

У процесі термінологічного аналізу належить досить точно виокремлювати об'єктивний зміст того чи іншого терміна від його суб'єктивних зміщень.

У науковій літературі була здійснена спроба обґрунтувати класифікацію понять у відповідності до їх універсальності:

• загальнонаукові (які притаманні всім наукам, наприклад, метод, принцип);

• міжгалузеві (наприклад, потреба, інтерес);

• конкретно-наукові (для соціології — репрезентативність, соціальний статус).

Аналіз термінів складається з таких етапів: