Розділ 4. СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

A. Конкретного соціального замовлення, яке визначає напрям дослідження та його характер (прикладне чи фундаментальне).

Б. Висхідних теоретичних уявлень про структуру предмета дослідження, проблемної ситуації та перспектив її аналізу.

B. Методичних можливостей пізнавальної діяльності в галузі наукового дослідження (ступінь усвідомлення важливості та необхідності, рівень кваліфікації, досвід узагальнення результатів тощо).

На другому етапі потрібно здійснювати відбір таких понять, які б були суттєві, системні й відповідали б концепції дослідження.

3. На третьому етапі потрібно віднайти емпіричні індикатори, які дозволяють репрезентувати конкретні елементи у формалізованому вигляді та однозначно тлумачити зміст явища, дії тощо. Наприклад, візьмімо поняття "культура читання". Такий процес можна характеризувати за допомогою показників:

1. Зміст читання;

2. Кількість часу, який витрачається начитання;

3. Кількість книг, які прочитані за конкретний проміжок часу;

4. Мета читання джерел (цільове спрямування читання);

5. Складність прочитання текстів;

6. Ступінь засвоєння прочитаного матеріалу. Розглядаючи запропоновані індикатори, можна помітити, що другий та третій з них мають кількісний характер, перший та четвертий — якісний. Вони в свою чергу дозволяють визначити мету читання, отримати інформацію про рівень розвитку науки, ознайомитися з досягненнями та виявити запити й потреби читачів, систематизувати знання з метою підвищення кваліфікації.

П'ятий та шостий індикатори є якісні, тобто за допомогою їх можна вивчити змістовну, лінгвістичну та логічну структуру тексту, визначити індикатори їх складності (важкий, середній, легкий) та виміряти ступінь розуміння тексту з достатньою точністю й об'єктивністю.

Потім знову, як і на попередньому етапі, потрібно розмежовувати це поняття на окремі складові елементи. У цьому випадку потрібно досить точно надавати індикатори для різних понять та використовувати адекватні методи фіксації, інтерпретації явищ, подій тощо.

Адже кожна характеристика читання може бути визначена кількома методами:

• Кількість витраченого часу (шляхом опитування читачів та працівників бібліотеки або за допомогою спостереження в читальному залі);

• Кількість прочитаних джерел (за допомогою аналізу читацьких формулярів, опитування тощо);

• Цільове призначення відібраної та прочитаної літератури (за допомогою аналізу змісту книг, інтерв'ю чи "карток зворотного зв'язку");

Складність тексту та ступінь засвоєння прочитаного можна здійснити за допомогою одного чи декількох методів вимірювання складності тексту. Разом з тим, потрібно намагатися використовувати не один, а декілька методів здійснення контролю за достовірністю отриманих результатів. Адже вибір конкретного методу залежить від багатьох чинників: мети, завдань, специфіки дослідження.

При здійсненні аналізу конкретного документа за допомогою аналізу операцій та понять для кожного окремого дослідження потрібно розробити матрицю, в якій репрезентується процес переходу від загальних понять до емпіричних показників, з обов'язковим розкриттям методики визначення показників та їх ідентифікації з конкретним соціальним процесом тощо.

Можна запропонувати типову матрицю для інформаційних досліджень: