Розділ 4. СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Цільове вивчення термінів, які становлять тематичну групу. Визначається спочатку базовий (ключовий) термін і терміни, які їм підпорядковані.

Для пошуку сучасних термінів використовують літературу за темою дослідження, використовують словники, довідники та інші праці щодо визначення окремих термінів та визначення невідповідності або нелогічності окремих термінів та їх визначень.

2. На цьому етапі здійснюється етимологічний аналіз, мета якого — визначення початкового значення слова (або слів), яке стало терміном. Зрозуміло, що найбільш плідний напрямок етимологічного аналізу терміна — розгляд мовного середовища, в якому відбувалося його становлення. Це дозволяє розкрити глибинний зміст терміна та його шлях подальшого розвитку. Але з іншого боку, етимологічним матеріалом потрібно користуватися досить виважено та обережно. Адже існує загроза етимологічних суміщень. Тобто, під різними термінами можна розглядати один предмет, але різні його аспекти та характеристики.

3. На жаль, часто термін продовжує репрезентувати свій минулий зміст і впливає на сучасний зміст соціального процесу чи явища. Тому словам приписується не те значення, яке є істинним, а навпаки, ситуативне, поверхове.

4. Дослідження самого терміна повинне відбуватися у всіх, без винятку, зв'язках та залежностях та з урахуванням розвитку всієї системи. Такий підхід може мати назву — контекстуального аналізу. Він вимагає від дослідника вміння визначати характер використання терміна в текстах, які створені у різні часи, вияснити специфічність його значення в мові конкретного документа, звертаючи увагу на емоційність та експресивність тексту. Адже в окремі історичні періоди термін може отримувати додаткове стилістичне значення.

У цьому випадку можна порівнювати різні терміни та їх зміст в мові українського, російського, білоруського етносу тощо.

5. Насамкінець роботи з поняттями потрібно знову уточнити їх зміст з урахуванням нових матеріалів, які були отримані на попередніх етапах у зіставленні їх із гіпотезами та пропозиціями, які в свою чергу вимагають більш лаконічного формулювання кожного поняття. Після глибокого аналізу історії виникнення окремих термінів можна переходити до процедури аналізу операцій та понять.

В основі методики аналіз операцій та понять понятійного апарату виступає процес зіставлення понять, які аналізуються та розкривають зміст елементів соціального процесу, з фактами, явищами або подіями суспільного життя.

У соціологічних дослідженнях виникає ситуація, коли при вивченні соціальних проблем дослідницька група має справу з абстрактними поняттями, які досить важко порівняти з емпіричною дійсністю. Так вивчається рівень дозвіллєвої кваліфікації молоді з метою розширення спектра форм культурологічних акцій або аналізується особистість та її діяльність у системі засобів масової комунікації та визначається рейтинг джерел інформації серед різних груп споживачів. У всіх випадках виникає запитання: "Що являє собою "дозвіллєва кваліфікація", "рейтинг джерел інформації" у рамках конкретного соціологічного дослідження.

Кожному поняттю, яке узагальнює чи абстрагує ті чи інші реально існуючі процеси, явища, події, факти, обов'язково належать відповідні їм характеристики або конкретні емпіричні еквіваленти.

Отже, процес визначення понять виступає методом, який дозволяє репрезентувати ключове поняття у формалізованому вигляді, що підлягає спостереженню або вимірюванню із конкретним змістом.

Між тим, певні поняття дуже складно порівнювати з реаліями суспільної практики. Глибина та відповідність у створенні понятійного апарату значною мірою залежить від багатьох факторів: від рівня обґрунтованості методики конкретного дослідження, теоретичної глибини аналізу проблеми, а також від рівня кваліфікації дослідницького колективу, його соціальних, психологічних та культурологічних характеристик.

З іншого боку, "розкласти" поняття на складові елементи необхідно для переходу від якісного до кількісного аналізу суспільних процесів.

Отже, пошук емпіричних показників того чи іншого поняття є процесом повернення до абстрагування. Він завершується операційним визначенням поняття, тобто визначенням правил фіксації відповідних емпіричних показників або характеристик даного поняття. Водночас необхідно намагатися зафіксувати елементи соціального процесу з певною мірою визначеності та обґрунтованості з позицій методології та методики дослідження. Адже шлях пізнання здійснюється не тільки від теорії до конкретної практики (процес, зворотний абстрагуванню), але й після завершення соціологічного дослідження (зрозуміло, на більш високому рівні), від практики до теорії (що є процесом абстрагування).

Зворотний процес — відновлення "розкладеного" на окремі елементи поняття, яке потрібне для дослідження та яке, на основі здійсненого аналізу, вже значно відрізняючись повнотою та глибиною, є досить потужним засобом у розумінні складних, багатовекторного спрямування, соціальних процесів та явищ.

Логіка аналізу операцій та понять може складатися з таких етапів:

1. Для більш повного обґрунтування поняття можна провести опитування експертів, які мають відповідну професійну підготовку та фаховий рівень. Урахування соціальних та психологічних характеристику створенні експертної групи дозволить отримати компетентну оцінку конкретного поняття чи методу його визначення. У процесі оцінки експертами конкретного поняття можна використовувати систему бальної оцінки, коли кожний експерт окремо формує свій континуум оцінювання, потім здійснюється вимірювання бальних оцінок за кожним індикатором з наступним ранжуванням (середнє арифметичне, квартальне відхилення, медіана, мода, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації тощо).

У кінцевому варіанті опитування експертів дозволяє визначити основні індикатори для надання характеристик ключового поняття та впорядкувати їх у рейтингу значимості.

Разом з тим, як свідчить досвід у проведенні соціологічних досліджень (В.О.Ядов)," спроба повністю інтерпретувати в емпіричних еквівалентах абстрактне поняття — завдання дуже складне, подекуди - неможливе" [14]. Завжди певні характеристики чи окремі елементи абстрактного поняття неможливо зафіксувати в емпіричних показниках, щось залишається, на жаль, невизначеним, "загадковим". Відтак - коли дослідник трансформує загальні поняття в запитання анкети (інколи у варіанти відповідей на них), або навпаки, від запитань анкети до загальних понять при аналізі отриманих результатів та формулюванні висновків, залишається "terra incognita", яку також потрібно аналізувати та інтерпретувати в конкретні рекомендації тощо.

2. На жаль, не завжди можливо використовувати поняття, які охоплюють усю площину дослідження. У різних дослідженнях одне і те ж поняття може бути наповнене різною кількістю складових (індикаторів), які в свою чергу залежать від багатьох параметрів: теми дослідження, його мети, специфіки тощо. Наприклад, рейтинг джерел інформації може бути різним у військових, пенсіонерів, студентів, мігрантів. Адже у них різний тип інформаційної культури, соціальний досвід, вік, освіта тощо. Тому сукупність показників може створюватися під впливом таких факторів: