Розділ 4. СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Після наведеного переліку характеристик читання можна зробити висновок, що "поширеність" читання охоплює простір, обсяг та інші дуже важливі удослідженні показники явища, які аналізується. Тому так важливо визначити параметри, які допоможуть вивчити поширеність читання впродовж дня: частота звернення до читання за певну одиницю часу (тиждень, місяць, рік).

Метод аналізу операцій та понять дозволяє визначити взаємозв'язок між теоретичним та емпіричним рівнями дослідження, підвищити достовірність, надійність та якісний рівень отриманої інформації.

Отже, наступним етапом методологічної розробки програми дослідження є логічний аналіз основи їх понять (дефініція понять або обґрунтування понятійного апарату соціологічного дослідження), без якого неможливо втілити в інструментарії збору емпіричної інформації повноцінної концепції соціологічної розвідки, реалізувати мету і завдання, перевірити правильність висунутих у ній гіпотез. Як уже зазначалося, логічний аналіз складається з двох процедур — інтерпретації та операціаналізації основних понять, що входять у визначення предмета дослідження. Процес інтерпретації можна розглядати в такій ієрархії:

1. Теоретична інтерпретація понять, яка передбачає наукове визначення;

2. Емпірична інтерпретація понять, яка передбачає пошуки емпіричних значень для теоретичних понять;

3. Операціоналізація понять, яка передбачає пошук інструментарію для вимірювання емпіричних характеристик [7, с. 140].

Інтерпретація полягає у віднайденні центрального поняття, яке є теоретичним визначенням сутності предмета дослідження і його змістової інтерпретації, тобто тлумачення, пояснення та переведення поняття на більш простий і емпірично фіксуючий елемент. Часто-густо основне поняття містить у собі інші, часткові поняття. Вони також підлягають інтерпретації. Усі виявлені на стадії інтерпретації поняття потребують свого пояснення. Метою такого пояснення є уточнення якісної структури предмета дослідження. Поділ компонентів основного поняття на їх елементи (семантично - на терміни, що розуміються однозначно) має назву операціоналізації, а однозначні поняття, одержані в результаті операціоналізації, - операціональними поняттями.

Таким чином, весь процес логічного аналізу основного поняття в соціологічному дослідженні складається з двох етапів:

1. З'ясування головних сторін предмета дослідження шляхом інтерпретації такого поняття, яке точно і повно відображає його сутність.

2. Виявлення сукупності операціональних понять, на які розкладається основне поняття.

Наприклад, предметом дослідження є рівень професійної підготовки спеціаліста. Це поняття може мати такі аспекти:

1. Фундаментальна підготовка;

2. Гуманітарна підготовка;

3. Спеціальна підготовка.

У свою чергу елементами фундаментальної підготовки є знання філософських передумов пізнання, мислення, діяльності та знання спеціальних теорій і вміння використовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань тощо.

Гуманітарна підготовка включає в себе світоглядний аспект, політичну, етичну, професійну і психологічну культуру та компетентність з названих галузей соціальної практики.

Спеціальна підготовка передбачає процес отримання професійних знань, умінь та навичок, а також здобуття статусу фахівця конкретної галузі.

Усі виявлені шляхом інтерпретації і операціоналізації поняття включаються в соціологічний інструментарій. Роль операціоналізації полягає у з'ясуванні питання, про що слід збирати інформацію. Отже, метою інтерпретації основного поняття є визначення напрямків аналізу зібраної кількісної інформації.

Завершальною фазою розробки методологічного розділу програми соціологічного дослідження є формулювання гіпотез і завдань дослідження.

У широкому значенні гіпотеза (від грец. hypothesis — передбачення) — наукове припущення або гіпотетичне судження про закономірності (причинні зв'язки) явищ та процесів, істинність яких невизначена.