Розділ «Частина І. Теоретичні основи вивчення розвитку регіональної економіки в країні та регіонах»

Регіональна економіка

Й. Тюнен відкрив значення розміщення продуктивних сил, досліджуючи сільське господарство. Результати наукових розвідок він виклав 1826 р. у праці "Ізольована держава в її відношенні до сільського господарства і національної економії". Вчений розробив теоретичну модель на основі власного сільськогосподарського досвіду, яка показала оптимальне розміщення посівних площ певного типу з урахуванням відстані до центру попиту. Він був піонером не лише в теорії місцерозташування (локаційній теорії), а й у сфері граничного (маржинального) аналізу. Й. Тюнен розробив теорію економічної ренти, подібну до теорії В. Рікардо, і теорію розподілу на основі граничної (маржинальної) продуктивності.

А. Вебер, досліджуючи розміщення промисловості, створив теорію штандорта (розміщення), виклавши її у книзі "Теорія штандорта промисловості", опублікованій 1909 р. Учений доказав, що капіталістична промисловість розміщується на території країни за принципом найменших витрат. Згідно з цією теорією, прибутки підприємств залежать від оптимального врахування таких факторів, як праця, сировина, транспорт і ефект агломерування. Саме ці фактори опісля почали належати до факторів розміщення.

На жаль" дотепер у науковій літературі немає чіткості у визначенні поняття "фактор розміщення". Наголошуючи на цьому, Б. Алаєв зазначає, що інколи в це поняття вводять лише локаційні ("місцезнаходжувальні") характеристики об'єкта розміщення, відносячи характеристики територій до "умов розміщення"; іноді факторами вважають тільки ті умови розміщення, котрі змінюються, або ж - усі, що в будь-який спосіб впливають на прийняття рішення з локалізації. На думку вченого, ця нестійкість поняття є результатом історичного розвитку концепції та поглиблення дослідження. Для підтвердження він наводить такі міркування: на початку розвитку економіко-географічної науки було виявлено, що між конкретним об'єктом і його місцем розташування існує певний зв'язок, взаємозалежність, і на вибір локації впливають, з одного боку, особливості самого об'єкта, з іншого - особливості території, де він розміщений; але в процесі розвитку теорії та поглиблення аналізу була відкрита третя група причин. Вона впливає на локалізацію, проте безпосередньо не належить ані до об'єкта, який розміщується, ані до території (наприклад, наявність накопичення, часовий фактор). Унаслідок цього всю сукупність аргументів, стосовно котрих роль функції відіграє вибір місця розміщення об'єкта, стали називати факторами розміщення. Оскільки таких аргументів існує надзвичайно багато, то дуже важливого значення набула класифікація факторів. Багатоманітність аргументів зумовила появу різноманітних класифікацій. Усі ці класифікації можна об'єднати у дві групи:

1. Традиційна класифікація факторів.

2. Класифікація факторів за пріоритетністю значення їх дії.

Суть традиційної класифікації факторів полягає у тому, що всі фактори розглядаються в конкретному установленому багатьма дослідниками порядку: природно-, політико-, економіко- та соціально-географічне положення; природно-ресурсний потенціал; історичні, демографічні, економічні, соціальні, інфраструктурні й екологічні фактори. Ця класифікація панувала тривалий час у багатьох країнах "соціалістичного табору", практично до початку 90-х років XX ст. Отже, ігнорувався фактор людських потреб. Не бралися до уваги й людські цінності як фактор. В останню чергу згадувалися фактори наукового прогресу та часовий, роль яких у розміщенні продуктивних сил недооцінювалася. Після розпаду соціалістичної системи ситуація почала поступово змінюватися. Так, С. Іщук, розглядаючи класифікацію факторів у навчальному посібнику "Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка" (1998), хоча і не дуже відходить від традиційної схеми, аналізуючи природні, екологічні, технічні, соціально-демографічні, економічні й інші фактори, але вводить в неї такі надзвичайно важливі фактори, як споживчий, ринкової кон'юнктури, науково-технічного прогресу і под.

Суть класифікації факторів за пріоритетністю значення їх дії полягає у тому, що насамперед розглядаються ті фактори, вплив яких у конкретній просторово-часовій системі координат найбільший. Однак для того, щоб вияснити, вплив котрого фактора найбільший, тобто який з них пріоритетний, необхідно все-таки спочатку проаналізувати всі фактори. Ось чому більшість дослідників віддають перевагу першій класифікації.

Спробуємо дещо детальніше розглянути фактори розвитку і розміщення продуктивних сил.

Географічне (природно-, політико-, економіко- та соціально-географічне) положення належить до найважливіших факторів, з якого традиційно починають кожен аналіз факторів. При цьому доцільно пам'ятати, що географічне положення - не лише локація об'єкта в просторі, а передусім, на думку Е. Алаєва, взаємозв'язки об'єкта з його оточенням (якщо розглядається політико-географічне положення, то насамперед беруться до уваги взаємозв'язки об'єкта з політичними полюсами сили, з елементами, котрі формують політичну ситуацію і под., якщо економіко-географічне положення - то взаємозв'язки з економічними об'єктами та ін.). Доповнюючи Е. Алаєва, М. Пістун зазначає, що географічне положення - місце об'єкта в географічному просторі. Взаємозв'язки об'єкта з його оточенням можуть стимулювати розвиток цього об'єкта в цьому місці або, навпаки, - лімітувати.

Як наголошує О. Шаблій, географічне положення належить до фундаментальних категорій, що становить просторове (у межах земної поверхні) відношення певного об'єкта (країни, міста, гірського масиву, природної територіальної системи та ін.) до географічних чинників, котрі є поза ним і мають або можуть мати на нього суттєвий вплив. На основі такого визначення вчений розкриває зміст природно-, політико-, економіко-, соціально-географічного положення. Зокрема, на думку О. Шаблія, під політико-географічним положенням держави необхідно розуміти її reo-просторове відношення до політичних чинників, що перебувають поза нею і мають на неї вплив.

Зазвичай за масштабністю охоплюваної території розглядають макроположення, мезоположення і мікроположення, які відображають аналіз географічного положення об'єкта на національному, регіональному і локальному рівнях.

М. Пістун пропонує розглядати географічне положення також і за композиційним відношенням, тобто за місцем зосередження людської діяльності (центральне, периферійне, глибинне, суміжне, вузлове положення), і за спеціалізацією об'єктів діяльності людини (транспортно-географічне, соціально-географічне, промислово-географічне, агрогеографічне й інше положення).


Природно-ресурсний потенціал


Якщо природно-ресурсний потенціал беруть до уваги як фактор розміщення і розвитку продуктивних сил, то його розглядають як сукупність запасів усіх природних компонентів (мінерально-сировинних, водних, земельних, лісових, повітряних, кліматичних тощо) на конкретній території на встановлену дату. Визначаючи сприятливість або несприятливість фактора, порівнюють запаси природного компонента, його якісні характеристики з потребою у ньому при заданій потужності виробництва. Тому, навіть маючи незначні запаси певного компонента, але за невеликої потреби в ньому, природно-ресурсний потенціал може бути стимулювальним фактором. І навпаки, навіть маючи чималі запаси, але за дуже великої потреби, він може стати лімітуючим. Для попереднього визначення місця розташування того чи іншого виробництва використовують укрупнені показники матеріаломісткості, енергомісткості, водомісткості тощо, котрі завжди залежать від рівня технологій. Наприклад, для виготовлення 1 т віскозного шовку необхідно 1,5 т умовного палива, а для виплавки 1 т нікелю - 50 т умовного палива; для виробництва 1 т целюлози - 200 м3 води, а для 1 т віскозного шовку - 500 м3 води і под.


Історичні фактори



Демографічні фактори



Економічні фактори



Соціальні фактори


До них входить забезпеченість населення житлом, дитячими дошкільними установами, загальноосвітніми школами, медичними установами (лікарнями, поліклініками, аптеками), об'єктами культури (театрами, кінотеатрами, танцювальними залами, клубами, бібліотеками), торгівлі (магазинами, ринками, об'єктами громадського харчування), побутового обслуговування (будинками побуту, хімчистками, пральнями), спортивними установами (стадіонами, спортивними залами), тобто об'єктами забезпечення населенню нормальних умов життєдіяльності, а також системою соціального захисту. Рівень забезпеченості населення такими об'єктами впливає на продуктивність праці (чим нижчий рівень забезпеченості, тим нижчий рівень продуктивності праці), стан здоров'я населення (наприклад, якщо забезпеченість житлом нижча, ніж 28 м2 загальної площі на людину, тобто згідно з медичними нормами, то ймовірність захворювання населення різко зростає, а це негативно позначається на функціонуванні продуктивних сил), освітній рівень населення.


Інфраструктурні фактори


Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Регіональна економіка» автора Шевчук Л.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина І. Теоретичні основи вивчення розвитку регіональної економіки в країні та регіонах“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Частина І. Теоретичні основи вивчення розвитку регіональної економіки в країні та регіонах
  • Розділ 3. Закони та закономірності розміщення продуктивних сил

  • Розділ 4. Галузева структура економіки

  • Розділ 5. Територіальна структура господарства

  • Розділ 6. Економічне та соціально-економічне районування

  • Розділ 7. Методи дослідження розвитку та розміщення продуктивних сил

  • Частина II. Регіональна політика та розміщення продуктивних сил

  • Розділ 9. Населення України

  • Розділ 10. Використання трудового потенціалу в Україні

  • Розділ 11. Аналіз розвитку продуктивних сил України

  • Розділ 12. Територіальна організація продуктивних сил України

  • Розділ 13. Регіональна політика в сучасній Україні

  • Розділ 14. Міжнародні (зовнішні) зв'язки України

  • Розділ 15. Система проектних робіт із прогнозування перспектив розвитку та розміщення продуктивних сил України

  • Список літератури

  • Словник термінів і понять

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи