Розділ «Частина І. Теоретичні основи вивчення розвитку регіональної економіки в країні та регіонах»

- дослідити фактори розвитку і розміщення продуктивних сил в умовах реформування сучасної економіки;

- виявити особливості галузевої і територіальної структур господарських систем різних територіальних утворень;

- розробити нові методи дослідження;

- апробувати отримані результати в країнах з різним рівнем соціально-економічного розвитку і под.

Наука "Регіональна економіка" виконує низку функцій:

- теоретичну - збагачення знань самої науки;

- пізнавальну - дає змогу краще пізнати закономірності розвитку і функціонування продуктивних сил у різних країнах світу та в окремих їх регіонах;

- світоглядну - допомагає виробити власний погляд на сучасні проблеми розвитку продуктивних сил;

- прогностичну - допомагає визначити перспективні шляхи розвитку продуктивних сил окремих територіальних утворень й інші функції.

Згадана наука тісно взаємозв'язана з економічною та соціальною географією, районним плануванням і містобудівництвом та рештою наук, які вивчають розміщення продуктивних сил у різних аспектах.

Наголосимо, що вивчення дисципліни "Регіональна економіка" надзвичайно актуальне в наш час. Адже вона, як уже зазначалось, чи не єдина дає змогу студентам економічних й інших спеціальностей вивчити і зрозуміти особливості поєднання таких елементів, як місця прикладання праці, людські ресурси та природно-ресурсний потенціал у конкретному місці простору і в певний час, тобто в конкретних просторово-часових координатах, а також розглянути це поєднання як фактора й передумови діяльності та як наслідку діяльності. Іншої подібної дисципліни, яка б давала такі знання, в складі навчальних програм для студентів економічних факультетів немає.

Перехід до ринкової економіки, що здійснювався в Україні в умовах гострої та затяжної кризи, яку не вдалося остаточно подолати дотепер, вимагає негайного розв'язання низки теоретичних проблем розвитку економіки в регіонах, без чого неможливе розроблення стратегії розвитку національного комплексу країни на найближчу і віддаленішу перспективу.

Отже, назріла нагальна потреба у розв'язанні цих питань. Вони, безумовно, дискусійні й вимагають серйозного обговорення. Але їх вирішення сприятиме не лише підвищенню ефективності формування національного комплексу України, а й розвитку цивілізації на планеті Земля.

Розділ 2. Фактори розвитку і розміщення продуктивних сил

1. Актуальність вивчення теми. Знання механізму дії факторів розвитку та розміщення продуктивних сил допоможе зрозуміти природу сучасної соціально-економічної кризи.

2. Провідна ідея теми - концепція факторів розвитку і розміщення сил як одна з фундаментальних у дисципліні "Регіональна економіка".

3. Головні завдання в освоєнні матеріалу. Знати зміст поняття "фактор", підходи до класифікації факторів. Зрозуміти основні відмінності між класифікаціями факторів, вміти визначати вплив головних у той чи інший період часу дії факторів розвитку і розміщення продуктивних сил.

Концепція факторів розміщення продуктивних сил належить до фундаментальних у курсі "Регіональна економіка". Окрім того, в наш час концепція факторів розміщення продуктивних сил увійшла в число фундаментальних у всіх науках, що тією чи іншою мірою вивчають розміщення продуктивних сил або їх елементів (розміщення виробництва, розселення населення). Як уже зазначалось, це економічна і соціальна географія, районне планування та містобудівництво, регіональна економіка тощо. Концепція факторів розміщення є одним із основних методів пояснення конкретних територіальних структур і розміщення економіко-географічних об'єктів. Вона виступає як інструмент розв'язання кожного конкретного питання локалізації об'єкта.

Фактори (чинники) розглядаються як рушійні сили, першопричини будь-яких процесів. На цьому акцентують різні дослідники розвитку та розміщення продуктивних сил. Однак, на нашу думку, найчіткіше визначив роль факторів Е. Алаев: "Кожному процесу відповідає певна сила, сукупність сил, необхідних для його здійснення; зазвичай ці сили називають факторами (фактори поляризації, факторирайоно у творення чи поляризаційні районоутворювальні фактори ). Фактори, ланцюжок причинно-наслідкових зв'язків, умови, що регулюють кількісні та якісні характеристики процесу, становлять у сукупності механізм процесу. Але фактори завжди виступають як рушійна сила процесу".

Основоположниками вчення про фактори вважають німецьких економістів і соціологів Йогана Генріха фон Тюнена (1783-1850) і Альфреда Вебера (1868-1958).