Розділ «Частина І. Теоретичні основи вивчення розвитку регіональної економіки в країні та регіонах»

- структурні зрушення - динамічність стану продуктивних сил у розрізі територіальних утворень (районів, областей);

- зсуви - перерозподіл продуктивних сил у просторі за певний період;

- напрямок розвитку - сукупність заходів соціально-економічної політики;

- форму організації продуктивних сил у просторі на різних ієрархічних рівнях, зокрема регіональному.

Найпоширеніше визначення змісту поняття "розміщення продуктивних сил" дав Е. Алаєв: "Розміщення продуктивних сил - динамічний стан, що характеризує розподіл продуктивних сил по території відповідно до природних, соціальних і економічних умов окремих районів і визначається особливостями територіального поділу праці, властивими цій соціальній системі". Результатом розміщення продуктивних сил завжди є їх форми. На думку Е. Алаєва, форми розміщення продуктивних сил - це стійкі економіко-географічні утворення, які характерні розмірністю, конфігурацією, щільністю та взаємним розташуванням структурних елементів; причому такі характеристики тісно пов'язані з функціональними характеристиками цього утворення і залежать від них.

Такими універсальними формами є регіони. Ось чому в науковій літературі поняття "регіональна економіка" дуже часто розглядається як синонім поняття "розміщення продуктивних сил в регіоні".

Регіональну економіку трактують і як особливості розвитку продуктивних сил у межах регіону, як територіальну організацію на регіональному рівні.

Підсумовуючи сказане, доходимо висновку: "розміщення продуктивних сил" - це зміст науки "Регіональна економіка" (те, що ця наука вивчає, і з якого погляду).

Загалом під змістом науки "Регіональна економіка" варто розуміти сукупність її наукових ідей і гіпотез, котрі виявляються за допомогою властивого цій науці понятійно-термінологічного апарату, а також законів, закономірностей і принципів, теорій і концепцій, які адекватно відображають об'єкт і предмет дослідження.

Розрізняють загальний і конкретні об'єкти науки "Регіональна економіка" (те, що наука вивчає).

Загальним об'єктом вивчення науки "Регіональна економіка" є власне продуктивні сили. Конкретні об'єкти дослідження - це форми геопроеторової (територіальної) організації продуктивних сил або їх елементів різних ієрархічних рівнів, зокрема регіонального рівня. Предметом цієї науки (поглядом дослідження об'єкта науки) є геопросторова (територіальна ) організація продуктивних сил та їх елементів у районах зокрема та країні загалом.

О. Шаблій визначив чотири основні ознаки геопроеторової (територіальної) організації:

1. Взаєморозташування (взаєморозміщення) об'єктів у двовимірному просторі земної поверхні. Воно існує між двома пороговими масштабами: а) загальноземним (глобальним); б) "точковим", вираженим рівнем окремого підприємства (закладу) чи населеного пункту. Всі просторові відношення явищ і процесів між двома названими масштабами характеризуються географічністю. Важливою рисою геопросторовості є взаємозв'язаність об'єктів розташування з природним середовищем земної поверхні.

2. Існування просторових зв'язків між розташованими у межах земної поверхні об'єктами. Ця зв'язаність виражається: а) наявністю ліній зв'язку (транспортних та інших ліній комунікацій); б) переміщенням речовини, енергії й інформації (передусім людей - носіїв усіх цих "субстанцій").

3. Існування територіальних утворень продуктивних сил (формувань, поєднань, систем, структур ).

Найчастіше ці територіальні утворення є конкретними об'єктами суспільно-географічних досліджень, а також конкретними об'єктами науки, що вивчає розміщення продуктивних сил. Прикладами можуть бути економічний район, господарський вузол, територіальний агропромисловий комплекс, територіальна система розселення та ін.

4. Функціонування територіальних утворень в часі, що полягає в регульованій (у тому числі саморегульованій) зміні їх станів унаслідок взаємодії з довкіллям (природним і суспільним) для досягнення завчасно передбачених цілей.

Головна мета науки "Регіональна економіка" - пошук такої територіальної організації і таких форм продуктивних сил для конкретних умов геопросторово-часових координат того чи іншого ієрархічного рівня, зокрема регіонального, які б функціонували в цих умовах з найвищою ефективністю.

Для досягнення цієї мети необхідно розв'язати низку завдань:

- збагатити теоретичну базу науки;