Розділ «5.4. Соціальний захист та соціальне забезпечення людей»

• пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Пенсія призначається після досягнення особою загальновстановленого пенсійного віку — 55 років для жінок та 60 років для чоловіків. Визначена диференціація розмірів пенсій залежно від:

• тривалості страхового стажу;

• розміру заробітної плати (доходу).

Це досягатиметься шляхом запровадження системи персоніфікованого обліку відомостей про заробіток та сплату пенсійних внесків, на основі даних якої призначатимуть і виплачуватимуть пенсії. Ведення та обслуговування такої системи здійснює Пенсійний фонд України.

Солідарна система пенсійних виплат ґрунтуватиметься на внесках до неї коштів усіма працюючими громадянами країни та їхніми роботодавцями. З цих коштів і виплачуватимуться страхові пенсії.

Загальнообов'язкова система державного пенсійного страхування охоплюватиме усіх працюючих громадян (у тому числі й тих, хто забезпечує себе роботою самостійно, а також найманих працівників у приватному секторі економіки). Це створює рівні права на пенсійне забезпечення для всіх категорій громадян.

Нова форма нарахування пенсій передбачає розширення періоду врахування заробітку під час визначення розмірів пенсій, зарахування до страхового стажу періодів, за які сплачено страхові внески, та ставить майбутній розмір пенсії у залежність від величини заробітку, з якого сплачувались пенсійні внески, та страхового стажу протягом якого вони сплачувались.

Передбачені пільги більш пізнього виходу на пенсію порівняно із досягненням пенсійного віку у вигляді підвищення розміру пенсії.

Відповідно до закону пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом запроваджується принципово новий механізм індексації пенсій. Так, у разі зростання середньої заробітної плати в Україні індексацію пенсій планується проводити щорічно, на рівні не менше 20% темпів зростання заробітної плати за попередній рік.

Накопичувальну систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування намічено впровадити після формування необхідних економічних передумов та налагодження ефективного державного нагляду й регулювання в пенсійній сфері, а також за умови створення тут належної інфраструктури.

Сутність загальнообов'язкового накопичувального пенсійного страхування, яке запроваджуватиметься відповідно до нового законодавства, полягає в тому, що частина обов'язкових внесків до пенсійного фонду зосереджуватимуться у єдиному Накопичувальному фонді. Тут ці внески обліковуватимуться на індивідуальних пенсійних рахунках громадян. За рахунок коштів Накопичувального фонду, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках, можна буде отримувати такі пенсійні виплати:

• довічну пенсію з установленим періодом;

• довічну обумовлену пенсію;

• довічну пенсію подружжя;

• одноразову виплату.

Довічна пенсія — це пенсійна виплата, сума якої визначається в договорі страхування довічної пенсії та сплачується у визначеному законом порядку застрахованій особі після досягнення нею пенсійного віку або членам її сім'ї чи спадкоємцям.

Кошти Накопичувального фонду інвестуватимуться в економіку країни для отримання інвестиційного доходу і захисту внесків від інфляційних процесів. Управління цими коштами здійснюватимуть обрані на конкурсній основі спеціальні компанії з управління активами, для яких зазначена діяльність є професійною і які матимуть на це ліцензії.

Безпосереднє зберігання пенсійних активів здійснюватиме банківська установа-зберігач, яка нестиме відповідальність за цільове використання цих активів. Адміністративне обслуговування цієї системи здійснюватиме Пенсійний фонд України.