• тест механічної тямущості Беннета (діагностування здібності до техніки);
• методика виділення істотних ознак (оцінювання логічного мислення);
• культурно-вільний тест Кеттела (вимірювання рівня інтелектуального розвитку незалежно від впливу факторів навколишнього середовища (культури, освіти тощо)). Придатний для індивідуального і групового обстеження;
• методика виключення понять (дослідження здатності до класифікації й аналізу);
• методика "Прості аналогії" (виявлення характеру логічних зв'язків і відношень між поняттями). Застосовують для обстеження осіб віком від 10 років і старших;
• методика "Складні аналогії" (виявлення того, наскільки досліджуваному доступне розуміння складних логічних відношень і виділення абстрактних зв'язків). Призначена для дослідження підлітків і дорослих;
• методика "Числові ряди" (дослідження логічного аспекту математичного мислення);
• методика "Впізнавання фігур" (дослідження процесів сприйняття і пізнання дітей і дорослих);
• методика "Компас" (оцінювання просторового уявлення). Оскільки існують статистично значущі кореляції показників просторового уявлення з рівнем логічного мислення, методика рекомендована для непрямого оцінювання рівня логічного мислення і використовується для профвідбору;
• тест "Коефіцієнт інтелекту" (оцінювання інтелектуальних здібностей і нестандартного мислення дітей від 12 років і дорослих);
• тест Г.-Ю. Айзенка (оцінювання інтелектуальних здібностей осіб віком від 18 до 50 років, що мають освіту, не нижчу від середньої);
• тест Д. Векслера (дослідження розумового розвитку);
• тест структури інтелекту Р. Амтхауера (вимірювання рівня інтелектуального розвитку осіб віком від 13 до 61 року). Складається з дев'яти субтестів, кожен з яких спрямований на вимірювання різних функцій інтелекту: шість субтестів діагностують вербальну сферу, два - просторову уяву, один - пам'ять;
• АСТРР (для абітурієнтів і старшокласників - тест розумового розвитку). Він складається з 8 субтестів: обізнаність; подвійні аналогії; лабільність; класифікації; узагальнення; логічні схеми; числові ряди; геометричні фігури.
Інтелект, як правило, діагностують за допомогою тестів інтелекту, що складаються з кількох субтестів, спрямованих на вимірювання інтелектуальних функцій (логічного мислення, смислової й асоціативної пам'яті тощо). Отримані результати виражаються кількісно як коефіцієнт інтелекту. Однак під час інтерпретації загального результату не можна цілком покладатися на загальний показник Істотну інформацію дає інтерпретація профілю результатів за субтестами. Область середніх значень шкали ІС} не дає уявлення про те, у яких субтестах результати вищі середнього, а в яких - нижчі. Наприклад, показник в 100 балів може бути отриманий і за однорідного профілю досягнень (коли за всіма субтестами результати вищі середнього значення), а також досягнення за одними субтестами результатів вищі середнього, а за іншими - нижчі. 19 або будь-який інший показник слід завжди наводити разом з назвою тесту, у якому вони отримані. Тестові показники не можна інтерпретувати окремо від конкретного тесту, також слід пам'ятати, що К} не є сталою величиною і змінюється під впливом різноманітних чинників.
Цікавою і багатою є емоційна сфера дорослих. Для діагностування їх емоційних станів можна застосовувати такі методики:
• опитувальник для оцінювання синдрому психічного вигоряння (діагностування емоційного виснаження, деперсоналізації, редукції особистих досягнень);
• шкала депресії (за Т. Балашовою, 0. Єлісєєвим) (діагностування наявності і ступеня вираження депресії);
• опитувальник Бека (діагностування депресивних станів);
• тест визначення типового стану Е. Бадеміллера, В. Юстицького (вимірювання професійно зумовлених станів: загальної незадоволеності, нервово-психічної напруги, тривожності);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психодіагностика» автора Галян І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості застосування психодіагностичних методів стосовно дорослих людей“ на сторінці 2. Приємного читання.
